1.Мiшель Мiщенко стверджуэ:Я найдостойнiший iз найдостойних!На чому спиралася така його самооцiнка? 2.Поясни,як розумiла значення слова «достойний»панi Юзя
Ігор калинець народився 9 липня 1939 року в ходорові (нині львівська область, україна). у 1956-1961 роках навчався у львівському університеті, на філологічному факультеті. після закінчення університету працював в обласному архіві. за участь у дисидентському русі був засуджений до 6 років в'язниці
суворого режиму і 3 років заслання. після повернення до львова став працювати в бібліотеці ім. в. стефаника ан урср.його поезія, зокрема, 9 збірок об'єднані в цикл «пробуджені муза», 6 збірників - в цикл «невольничья муза». пише також вірші для дітей, з яких було складено кілька книг, які розійшлися
не тільки на україні, але також і в країнах з значною кількістю україномовного населення (казахстан, канада, сша, аргентина). його книгу «небилиці про котика і кицю» ілюструвала українська художниця вікторія ковальчук у 2005 році.відомий своїми критичними висловлюваннями на адресу російського
культурного центру у львові , який в 2016 році був звинувачений в антиукраїнській пропаганді: 28 грудень слідчі іння служби безпеки україни у львівській області відкрили кримінальне провадження за ознаками розпалювання національної ворожнечі в газеті львівського російського культурного центру «
російський вісник ».дружина - поетеса ірина стасів-калинець.
при́тча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини. на відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних
спостереженнях суспільного життя.
анафора — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.
гіпербола— вид тропа. стилістична фігура явного і
навмисного перебільшення для посилення виразності та підкреслення сказаної думки. наприклад: «я казав це тисячу разів» або « як дуб».
епітет— це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, є слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису,
визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом.
міфи — це античні, біблійні й інші перекази, сказання про створення світу і людини, розповіді про діяння древніх, про грецьких і римських богів і героїв.
суворого режиму і 3 років заслання. після повернення до львова став працювати в бібліотеці ім. в. стефаника ан урср.його поезія, зокрема, 9 збірок об'єднані в цикл «пробуджені муза», 6 збірників - в цикл «невольничья муза». пише також вірші для дітей, з яких було складено кілька книг, які розійшлися
не тільки на україні, але також і в країнах з значною кількістю україномовного населення (казахстан, канада, сша, аргентина). його книгу «небилиці про котика і кицю» ілюструвала українська художниця вікторія ковальчук у 2005 році.відомий своїми критичними висловлюваннями на адресу російського
культурного центру у львові , який в 2016 році був звинувачений в антиукраїнській пропаганді: 28 грудень слідчі іння служби безпеки україни у львівській області відкрили кримінальне провадження за ознаками розпалювання національної ворожнечі в газеті львівського російського культурного центру «
російський вісник ».дружина - поетеса ірина стасів-калинець.
при́тча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини. на відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних
спостереженнях суспільного життя.
анафора — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.
гіпербола— вид тропа. стилістична фігура явного і
навмисного перебільшення для посилення виразності та підкреслення сказаної думки. наприклад: «я казав це тисячу разів» або « як дуб».
епітет— це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, є слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису,
визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом.
міфи — це античні, біблійні й інші перекази, сказання про створення світу і людини, розповіді про діяння древніх, про грецьких і римських богів і героїв.