1. На честь кого з братів не називали гору?А Кий;Б Щек;В Хорив;Г Либідь. 2.Де Кий поставив невелике містечко для свого роду? А На Дніпрі; Б на Донці;В на Дунаї;Г на Прип’яті. 3. Яке місто було головним у кривичів?А Красноярськ; Б Смоленськ;В Казань;Г Новгород. 4. Де жили народи, які платили данину Русі?А На півдні;Б на заході;В на сході; Г на півночі. 5. У якого народу князювали нащадки братів?А Поляни; Б древляни;В дреговичі;Г новгородці. 6. У якому місті помер Рюрик?А Київ;Б Волинь;В Новгород;Г Смоленськ. 7. Що трапилось улітку 882 р.? А Ігор став князем; Б Олег виступив у похід; В Київ було зруйновано; Г розпочалася війна. 8. На якій горі поховано Аскольда і Діра? А Щекавиця; Б Хоревиця;В Либідиця;Г Угорська. 9. Куди попливла Ольга влітку 955 р.?А До Аравії;Б до Європи;В до Царгороду;Г на Схід. 10. Що радила Ольга зробити своєму сину Святославу? А Прийняти християнство; Б піти в похід; В відмінити збір данини; Г одружитися. 11. Який князь хрестив Русь? А Костянтин; Б Святослав; В Ігор; Г Володимир. 12. Як прозвали в народі церкву, збудовану Володимиром? А Богородицька; Б Десятинна; В Володимирська; Г Пресвятцицька.
В цей час підходить до нього виборний, і вони розмовляють про театр, у якому Макогоненко ніколи не був. Він навіть запитує: "А що се таке театр, город чи містечко?" І Петро терпляче пояснює, що це великий будинок, куди ввечері з'їжджаються пани дивитися комедію. "Се таке диво — як побачиш раз, то і вдруге схочеться", — ділиться Петро своїми враженнями від театру. До їхньої розмови прилучається возний, який виявляє неабияку обізнаність з історичними подіями, певними літературними явищами своєї доби, критично висловлюється про спотворення фактів з історії України у театральній виставі "Казак—стихотворец": "Великая неправда виставлена пред очі публичності. За сіє малоросійськая літопись вправі припозвать сочинителя позвом к отвіту".
Цей твір я пропоную скласти так:
Своїм багатим талантом і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, де сьогодні вже неможливо уявити без них. Серед прозової спадщини виділяється роман «Захар Беркут», створений у 1883 році. Ця історична історія розповідає про те, як волошукачі краю захищали свою батьківщину від монголо-татарської навали.
У виставі зображено багато акторів. Але найбільше мені сподобався Максим – молодший син Захара Беркута. Це сміливий і відважний юнак, справжній патріот своєї Батьківщини. Коли монголо-татари напали на територію Росії, на чолі своїх захисників стояв Максим, хоча Захар Беркут був сином ватажка тухольської громади. У цьому першому бою загинуло багато тухольців, а монголи поранили непритомного пораненого Максима. Його стан погіршується, і він помре щасливішим, ніж потрапив у полон. Але ось що сталося. Боярин Тугар Вовк пропонує врятувати життя Максиму, щоб монголи могли безкоштовно вибратися з долини. Але гордий Максим від цієї пропозиції відмовляється. Він, як і його батько Захар Беркут, не може погодитися з такою умовою: ціною свого життя звільнитися з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що «в неволі жити марно, краще смерть», але відданість рідній землі і людям дає йому сили переносити всі свої страждання, свою честь, честь свого роду, щоб не осквернити людей. Кохану дівчину Максима Мирослава також запросили покинути монгольський табір, переодягнувшись та показавши перстень монгольської гвардії. Але Максим відкидає цю пропозицію: врятувати своє життя, поставивши під загрозу життя коханої, він, звичайно, не погоджується. Сміливий, сміливий, гордий Максим, звичайно, не може подобатися. І кожному з нас хочеться плекати ту непохитну відданість, яку мав Максим до своєї Батьківщини, свого народу, його чесність і кришталеву чистоту.
Объяснение: