1. На думку пана писаря, щоб викликати дощ, необхідно... (Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА»)
А Молитися Богу.
Б Знайти земляну жабу.
В Звернутися до відьом.
Г Дати милостиню жебракам.
2. Весільний обряд, який згадується у творі.(Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА»)
А Перезва.
Б Сватання.
В Плетіння вінка.
Г За До поетів-романтиків НЕ належить…
А) Г. Сковорода;
Б) Є. Гребінка;
В) М. Петренко;
Г) П. Гулак-Артемовський.
Відповідь:
А з фільмом якого року випуску потрібно зрівнювати?
Бо я вже писала таку відповідь, але для фільмів 1972 і 2019 рр. Можу ще раз написати відмінності між книгою і фільмом 2019 року
щодо фільму "Захар Беркут" 2019 року, то тут легше описати спільне, ніж відмінності.
1. У фільмі є епізоди, які описують дитинство Максима (в книзі цього немає).
2. У фільмі Захарові років 50 саме більше і у нього двоє синів - Іван і Максим, а ще у нього досить молода дружина. У книзі Захару понад 90 літ, у нього 8 синів і про дружину ні слова.
3. До речі у фільмі цю дружину поранили монголи і вона помирає.
4. У фільмі тухольці-язичники і майже без найменшого натяку на християнство, більш того Максим за є Мирославу на святкування дня Перуна. У книзі такого не було.
5. У фільмі Мирослава провалюється в печеру з ведмедицею на рівному місці, притрушеному листям. У книзі вона зривається з трухлявої смереки у лігвище чи поряд з лігвищем ведмедиці.
6. Максим у фільмі веде себе як хлопчисько і сам вважає, що він не пара Мирославі, бо простий смерд. У книзі самоповаги у Максима набагато більше і він не вважає себе смердом - скоріше вільною і незалежною людиною.
7. У фільмі на громадську раду Тугара Вовка мав закликати Максим. За книгою це робили закличники, обходячи із копним знаменом все село, з повагою.
8. Ні в одному з фільмів і слова немає про давню липу і святе для тухольців джерело.
9. Будинок Тугара стоїть у фільмі в затишній долині, а у книзі на горбку над річкою.
10. У фільмі Максим як злодюжка прокрадаєтьсяв будинок до Мирослави, щоб запросити її на свято, у книзі такого не було.
11. Те як проходить громадська рада у фільмі - повністю політ фантазії якщо не режисера, то сценариста: Митька Вояка немає, зате є двобій Максима з одним із дружинників Тугара, якого Максим перемагає.
12. У фільмі монголи самі прийшли в будинок до Тугара і взяли в заручники Мирославу, що змушує боярина зрадити, а у книзі Тугар з Мирославою добровільно поїхав в монгольський табір і запропонував свої послуги.
13. У фільмі і натяку немає на роль Мирослави у боротьбі проти монголів (її порада, як відбити атаку монголів, те, що вона навчила робити метавки).
14. У фільмі Максим потрапляє до полону, бо прикривав відхід друзів і рятував життя маленькій дівчинці, у книзі його взяли в полон під час першої бою тухольських хлопців з монгольським загоном.
15. У фільмі Сторожа кинули не для того, щоб загородити греблю, а для того,щоб знищити греблю і пустити воду в село (правда, не зрозуміло, чому монголи бігли їй назустріч, а не втікали, адже вона мала кудись витекти, раз її нічого не стримувало).
16. Ні в одному фільмі (1972 і 2019 р.р.) немає сцени, коли Бурунда востаннє пробує домовитись і заносить меч над головою у Максима. У фільмі 2019 р. Тугар розрізає пути на Максимові і вступає в бій з Бурундою. Важко пораненого Тугара Бурунда зіштовшує у воду, а сам починає поєдинок з Максимом, під час якого Максим перемагає.
17. У фільмі у Максима є старший брат Іван, який помирає від отруєної монгольської стріли. У книзі такого немає.
18. Багато епізодів з чоловіком, якого тухольці звільняють з полону монголів. Він дуже скидається на козака -характерника. У книзі такого немає та й історично не впевнена, що таке можливо. Особливо звернула увагу, як багато хлопців носять оселедці, але в ті роки осоледці носили лише тюрки і татари.
Пояснення:
Відповідь:
Про Остапа Тріску в творі не так багато інформації, але з того, що є можна зробити такий висновок:
Ім’я та прізвище Остап Тріска
Вік: вік його в творі точно не вказаний, але якщо козаки признали його своїм ватажком (а це було до снаги не всім), то, думаю, що це був козак віком десь біля 30 років, тобто, ще досить молодий і сильний, щоб брати участь у битвах, і разом з тим, вже досить досвідчений, щоб бути ватажком.
Соціальний стан, походження – про це в творі згадки немає, але, думаю. що він був із звичайної козацької або селянської сім’ї
Портрет, особливі прикмети: про це в творі згадки теж немає, але всі козаки носили оселедець і довгі вуса. Козаки, які вже не раз брали участь у походах і битвах, першим ділом підбирали собі гарного коня і добру зброю. За гарним і дорогим одягом козаки не гналися, а тому, думаю, що одяг на ньому такий же як, наприклад, у Семена Непорадного: широчезні червоні штани, які підперезані широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка подерта й на грудях широко розхристана.
Місце проживання: про це у тексті теж згадки немає. Але таке враження, що його домівкою були степ широкий та Січ-матінка.
б життя: все своє свідоме життя Остап віддав козацьким походам.
Родина про те в тексті згадки немає, але своїх побратимів-козаків перед смертю він називає "братцями". Можливо, що сім’єю він не встиг обзавестися .
Оточення (друзі, вороги) друзі Остапа – його козаки-побратими, а вороги – татари, які не дають спокою його рідній землі і простому народу.
Життєвий девіз. про це в творі згадки немає, але напевне, як у Семена Непорадного "Господи хрещений народ!"
Мета життя: боротьба з татарами
Захоплення, уподобання: козацька справа
Риси характеру
позитивні: Остап веселий, сміливий, кмітливий, уміє слухати і, як сказано у творі, "мотати на вус", він знає татарську мову, отже досить розумний, справедливий (він не дозволив вбити полоненого татарина), добрий (коли почув про те, що татари взяли в полон багато людей із вки, одразу ж почав думати над тим, як би визволити бранців)
негативні: Остап як ватажок трішки легковажний - недаремно ж козаки з сотні Андрія Недолі застали їх зненацька в степу; Остап запальний (коли Недоля зробив йому зауваження за легковажність, то Остап готовий був схопитися за шаблю); Остап ладен був вже нападати на татарський кіш, щоб визволити бранців і лише помірковані слова діда Панаса заставили його все як слід обдумати. Саме його вдача зірвиголови змусила його одному вступити в бій з великою кількістю татар (коли загін Остапа мав виманити татарів до основних сил козаків).
Моє ставлення до героя Я захоплююся козацькою вдачею Остапа Тріски, його хоробрістю, мужністю, силою, хвацькістю, знанням бойових мистецтв. Разом з тим, мені дуже шкода, що такий славний козак загинув. На мій погляд, його самопожертва у тій ситуації не була єдиним можливим вірним рішенням.
Пояснення: