1. Написати твір-роздум Хто з героїв поеми Лесі Українки "Давня казка" є справжнім лицарем (Теза. Таргумент, приклад. ІІ аргумент, приклад. Висновок.) обсяг - не менше 100 слів
Іван Дідух був колишнім наймитом. Відслуживши 10 років у війську, повертається до рідного дому. Від померлих батьків йому у спадок перейшов шматок поля на неродючому піщаному пагорбі. Поставив перед собою ціль: змусити цей пагорб родити хліб. Все життя важко працював задля досягнення цієї мети. Важка праця зігнула його в дугу, через що його стали прозивати Переламаним. Згодом вирішує разом із сім'єю переїхати на постійне проживання до Канади. Причина покинути рідний край пов'язана із майбутнім власних синів, оскільки в Україні не було жодних перспектив на гарне життя. На горбі Іван ставить хреста як пам'ять про нього з дружиною на цій рідній землі. Дідуха лякає нове невідоме життя за океаном, для нього це означає все одно що загинути. Хрест символізує нерозривний зв'язок із батьківщиною, він також є символом безнадії та важкої долі простого трудівника.
Захар Беркут - це був сивий, 90-літній старець, найстаріший у тухольській громаді… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя .Він був іще сильний, але вже не працював коло поля, не ловив звірів у лісі,– та проте працювати він не переставав. Сад, пасіка й луки – це була його робота.Тільки настане весна Захар Беркут уже працює в саду.Деякі громадяни захоплювалися його роботою, а він радо навчав кождого. Пасіка його була в лісі, і кожного дня Захар Беркут ходив туди, хоч дорога була досить далека. А найбільше Захара Беркута уважали тухольці за його ліки...
«Життя лиш доти має вартість, - говорив він часто, - доки чоловік може помагати іншим...» Ті слова – то була провідна, золота нитка в житті Захара Беркута.
Захара Беркута знали люди на кільканадцять миль довкола. Він за молодших часів часто ходив по громадах..., старався пізнати добре їх потреби й людей і всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братських зв`язків між людьми...
Згодом вирішує разом із сім'єю переїхати на постійне проживання до Канади. Причина покинути рідний край пов'язана із майбутнім власних синів, оскільки в Україні не було жодних перспектив на гарне життя.
На горбі Іван ставить хреста як пам'ять про нього з дружиною на цій рідній землі. Дідуха лякає нове невідоме життя за океаном, для нього це означає все одно що загинути. Хрест символізує нерозривний зв'язок із батьківщиною, він також є символом безнадії та важкої долі простого трудівника.
Переказ
Захар Беркут - це був сивий, 90-літній старець, найстаріший у тухольській громаді… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя .Він був іще сильний, але вже не працював коло поля, не ловив звірів у лісі,– та проте працювати він не переставав. Сад, пасіка й луки – це була його робота.Тільки настане весна Захар Беркут уже працює в саду.Деякі громадяни захоплювалися його роботою, а він радо навчав кождого. Пасіка його була в лісі, і кожного дня Захар Беркут ходив туди, хоч дорога була досить далека. А найбільше Захара Беркута уважали тухольці за його ліки...
«Життя лиш доти має вартість, - говорив він часто, - доки чоловік може помагати іншим...» Ті слова – то була провідна, золота нитка в житті Захара Беркута.
Захара Беркута знали люди на кільканадцять миль довкола. Він за молодших часів часто ходив по громадах..., старався пізнати добре їх потреби й людей і всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братських зв`язків між людьми...