1. Навіщо автор вдається до метафори, називаючи звичайного арештанта
царської тюрми Шехерезадою? Поясніть, чому Винниченко не дав героєві-
оповідачу імені. Яку роль у реалізації задуму митця відіграє прийом
деперсоналізації? (2)
2. Тема новели.(1)
3. Сюжет: експозиція-, зав’язка-, кульмінація-, розв’язка-.(1)
4. Чи може одна мить життя стати справжньою подією, змінити долю
людини? Поясніть свої міркування.(2)
5. Чи може щастя тривати завжди? Обґрунтуйте свою думку.(1)
6. Чому героя дивує зустріч з панночкою?(1)
7. Про що думають герою, перетинаючи кордон, чому їм не страшно вже?(1)
8. Поясніть, що є щастям для героя-оповідача і для панночки?(1)
9. Чому ж вони розлучилися, адже були ж закохані?(1)
10. Чи згодні ви з думкою « Щастя-момент. Далі вже буде буденщина, пошлість?»(1)
1. Зачем автор прибегает к метафоре, называя обычного арестанта
царской тюрьмы Шехерезадой? Объясните, почему Винниченко не дал героеви-
рассказчику имени. Какую роль в реализации замысла художника играет прием
деперсонализации? (2)
2. Тема новеллы. (1)
3. Сюжет: експозиция-, завьязка-, кульминация-, развязка -. (1)
4. Может ли одно мгновение жизни стать настоящим событием, изменить судьбу
человека? Объясните свои мысли. (2)
5. Может ли счастье длиться вечно? Обоснуйте свое мнение. (1)
6. Почему героя удивляет встреча с барышней? (1)
7. О чем думают герою, пересекая границу, почему им не страшно уже? (1)
8. Объясните, что является счастьем для героя-рассказчика и для барышни? (1)
9. Почему же они расстались, ведь были же влюбленные? (1)
10. Согласны ли вы с мнением «Счастье-момент. Дальше уже будет обыденность, пошлость ответить на эти во Это Виниченко "Момент"
Новела-невеликий за обсягом твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом,напруженою та яскраво вимальованою дією. Не розумію "Жодному з вказаних критеріїв ваш твір не відповідає. Це як пейзаж, у якому надто багато „а потім”.
Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Серед різновидів епічного жанру новела вирізняється строгою й усталеною конструкцією. До композиційних канонів новели належать: наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів тощо), перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів.
Персонажами новели є особистості, зазвичай, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їхнього внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, має ситуаційну чи психологічну несподіванку.
Юлько Ващук — герой, характер якого формується під впливом надмірної любові батьків та їхнього ставлення до людей, яких вони вважать нижчими за соціальним статусом. Однак поруч зі славолюбством, зверхністю, зневажливим ставленням до інших, заздрістю, нечесністю в цього хлопчини є й позитивні риси. Він глибоко емоційний і вразливий. Юлько спалює свої малюнки через те, що Славко порівнює його коней з уже десь баченими; не може змиритися з тим, що його батько привласнив чужі думки, роздуми, видавши книгу-плагіат про Львів.