1. охарактеризуйте, за філософією г. сковороди, взаемодію трьох складників «макрокосму», «мікрокосму» і символічного світу (біблія, міфологія, народна мудрість) у світобудові.
2. що, на думку філософа, є джерелом зла на землі, а що - ідеалом суспільно-державного устрою?
3. розкрийте суть вчення г. сковороди «філософія серця».
4 поясніть значення символів утворах: світло, дощ, храм, бог, біблія.
5. назвіть різновиди ліричних творів, які ввійшли до збірки г. сковороди «сад божественних пісень». чому він так її назвав?
6. визначте основні мотиви збірки українського поета. як ви розумісте вислів, що вона «проросла із зерен святого письма»?
7. чи згодні ви з таким твердженням д. багалія: "неможливо відокремити в сковороді письменника від філософа і навіть людини, поскільки все це в нього було "злито в єдиний моноліт""?
нужно, (из книги по украинской , 9 класс)

Кріпацтво, або кріпосне право (також кріпаччина[1], панщина[1], або панське право[2][3]) (від «кріпостей» — купчих документів на землю, відомих на Русі з кінця XV ст.[4]), у вузькому сенсі — правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала сиськузалежність селянина від феодала й неповну власність другого селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо). Один з видів рабовласництва.

Цикл «В казематі», написаний навесні 1847 в умовах ув'язнення і допитів у Петербурзі, відзначається глибоким ідейним змістом і високою художньою майстерністю. Він відкриває один з найтяжчих періодів у житті і творчості Шевченка, період арешту й заслання (1847 — 1857). Чекаючи в тюрмі вироку, поет боліє не за себе, за свою долю, його хвилює доля «окраденої» й замученої московським пануванням України. З потрясаючою силою виявлена любов до України зокрема в поезіях «Мені однаково», «В неволі тяжко» та «Чи ми ще зійдемося знову», що завершується словами:

Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,

В остатню, тяжкую мінуту

За неї Господа моліть!