1. Опиши перебування маленького принца на планеті честолюбців.
2. Чим принцу сподобалась планета ліхтариків .
3. Чому маленький принц вирішив повернутися на свою планету.

Галя з мамою в садочку Грушi в кошичок збирає; Себто — мама бiльш пильнує, Доня ж — тiльки помагає. — Що ж ти, Галочко, минаєш? Он же, бачиш, у травицi Ще грушок зосталось зо три. — То, матусенько, гнилицi! — А оцi двi онде, бачиш? — То, мамусю, дуже дрiбнi! Нащо нам грушки такiï? Та хiба ж такi ми бiднi? — Мама вмовкла та в травицю Все пильненько поглядає, Нахиляється й помалу Грушi в кошичок складає. Лiто любеє минуло! Ох, недовго пробуває! Десь лиха зима взялася, Снiгом землю укриває!.. Вже й Рiздво якось надбiгло, Ось i Свят-вечiр у хатi, Всi клопочуться, радiють I убогi, i багатi. На столi i пирiжечки, I кутя, й узвар укупцi — Все завдяки чи бабусi, Чи матусеньцi голубцi! Тож i Галя коло мами Ïсть узварець, поживає; З'ïла зо двi, зо три грушки Та уголос i питає: — Де таких, матусю, добрих Грушечок оце достала? — А се тiï, — каже мама, — Що в садочку ти минала!..

     Краса людської душі.Така витончена і яскрава, а можливо безбарвна. Ніхто не знає яка вона.З одного боку, краса людської душі начебто і існує, а з іншого-хто зна. Ми можемо коливатися в догадках вічність, але ніколи не дізнаємося поки не побачимо.
  Довести своє твердження я можу тим що на мою думку, роблячи певні вчинки ми формуємо своє майбутнє і тим самим прикрашаємо свою душу, або ж навпаки.
      Досить лише пригадати постать мавки із твору "Лісова пісня". На мою думку, красу душі цієї лісової мешканки просто неможливо описати словами. Маючи велику можливість помститися за своє втрачене кохання, вона просто пробачила. Це може бути доказом того що мавка має чисту совість і прекрасну душу.
      Я чула досить багато висловів щодо слів про красу людської душі, але знаю я одне. Те що ми вважаємо душею це ми є самі. І коли ми намагаємося забезпечити себе всим якнайкращим, роблячи при цьому погані діла, ми спотворюємо свою душу, а отже і самих себе.
  І підсумовуючи міркування про красу людської душі, можна зробити висновок що вона є наслідком наших вчинків.