1. Пісні «Сонце низенько» та «Цвіте терен, цвіте терен» належать до жанру А) календарно-обрядових;
Б) суспільно-побутових;
В) родинно-побутових;
Г) історичних
2. Який факт НЕ стосується «Повісті минулих літ»?
А) оповідь доведена до 1113 року;
Б) закінчується князюванням Святополка;
В) дійшла до нас не в оригіналі, а в двох списках;
Г) належить до козацьких літописів
3. Слова «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути» взяті з твору
А) «Повість минулих літ»;
Б) «Слово про похід Ігорів»;
В) «Літопис Самовидця»;
Г) «Енеїда»
4. Ідеєю твору «Бджола та Шершень» є
А) заклик мати чисту совість;
Б) уславлення свободи;
В) «сродна праця»;
Г) виховання молоді
5. Слова «Той зводить дім свій на модний манір, інший гендлює, візьми перевір!» взяті з твору, що за жанром є
А) вірш;
Б) байка;
В) поема;
Г) повість
6. В «Енеїді» НЕ розглядається проблема
А) розгульного життя панів;
Б) ролі митця та мистецтва;
В) моральної нікчемності панства;
Г) патріотизму та вірності обов”язку
7. Відмова Тетерваковського від Наталки ( драма «Наталка Полтавка») – це
А) експозиція;
Б) розвиток дії;
В) кульмінація;
Г) розв’язка
8. У поемі «Кавказ» Т.Шевченка згадано міфологічний образ
А) Геракла;
Б) Прометея;
В) Герострата;
Г) Ахіллеса
9. Аморальність землячків-перевертнів Шевченко засуджує у творі
А) «Кавказ»;
Б) «Катерина»;
В) «Наймичка»;
Г) «Сон»
10. Поеми «Гайдамаки», «Тарасова ніч», «Іван Підкова» Т.Шевченка написані в стилі
А) романтизму;
Б) реалізму;
В) класицизму;
Г) бароко
11. Перший історичний роман в українській літературі – це
А) «Енеїда»
Б) «Історія русів»;
В) «Маруся»;
Г) «Чорна рада»
12. Від імені першої особи – служниці панночки ведеться розповідь у творі
А) «Наталка Полтавка»;
Б) «Чорна рада»;
В) «Інститутка»;
Г) «Маруся»
Відповідь:На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність. Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до її легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності. Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
Пояснення: якось так
Через героїню Марусю Чурай авторка змальовує нещастя, яке вона переживає у своїй любовній історії з поетом Петром Гриневичем. Ця нездійснена любов спричиняє багато болю і страждань, але водночас вона відображає духовність та почуття, які пронизують українську націю.
Через призму нещасливого кохання Марусі та Петра, авторка передає важливі мотиви української культури. Кохання стає символом боротьби за свободу та самовизначення, а також виявляє глибокі почуття, які притаманні українському народу. Це кохання є не тільки особистою історією Марусі, але й відображає національну душу та духовність.
Також, у романі "Маруся Чурай" Ліна Костенко висвітлює соціальні аспекти того часу, показуючи важкі умови життя, політичні перепони та вплив історичних подій на життя героїв. Це дає можливість читачам зрозуміти, як нещасливе кохання може впливати на долю нації та формування національного характеру.
Отже, роман "Маруся Чурай" Ліни Костенко пропонує читачам глибокий роздум про