1.Пантелеймон Куліш – автор першого українського
А.Перекладу «Одіссеї» Гомера
Б.Віршованого роману
В.Історичного роману
Г.Пригодницького роман
Д.Першого твору Нової української літератури
2.«Чорна рада» за жанром це-
А.Історичний роман у віршах
Б..Пригодницько-фантастичний роман
В..Роман у новелах
Г.Роман-хроніка
Д.Історична повість
3.У романі зображено історичні події
А.Доби Коліївщини
Б.Доби Руїни
В.Доби пореформеного періоду
Г.Доби визвольної війни під проводом Б. Хмельницького
Д.Античної доби
4.Хто з героїв НЕ є історичною особою?
А.Яким Сомко
Б.Полковник Васюта
В.Павло Тетеря
Г.Іван Брюховецький
Д.Кирило Тур
5.На «Чорній раді» за гетьмана було обрано:
А.Якима Сомка
Б.Павла Тетерю
В.Юрія Хмельницького
Г.Кирила Тура
Д.Івана Брюховецького
6.За головний композиційний елемент-зв’язку у творі П.Куліша "Чорна рада" слугує
А.Образ дороги
Б.Образ булави
В.Образ Божого Чоловіка
Г.Образ Богдана Хмельницького
Д.Образ Якима Сомка тобі, Богу, милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо – за «Чорну раду», я вже двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більш нічого як Так звертався у листі до П. Куліша…
А.М. Костомаров
Б.Г.Сковорода
В. І.Котляревський
Г.Т.Шевченко
Д.Марко Вовчок
8.Один із героїв «Чорної ради» звелів посадити верхи на свиню та й провезти по всьому Гадячу
А.Череваня
Б.Кирила Тура
В.Якима Сомка
Г. Івана Брюховецького
Д.Петра Шраменка
9.Слова «…зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва… приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі – і буде велика одностайна Україна» промовляє
А.Черевань
Б.Кирило Тур
В. Михайло Шрам
Г.Яким Сомко
Д.Василь Невольник
10.Який з героїв є узагальненням характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму?
А.Шрам
Б.Шраменко
В.Черевань
Г.Тетеря
Д.Брюховецький
11.Яка історична подія стала темою роману?
А.Народне повстання 1768 р.
Б.Смерть Б. Хмельницького
В.Переяславська угода 1654 р.
Г.Реформа 1861 р.
Д.Берестейська церковна унія 1596р.
12..Образ Івана Брюховецького схарактеризовано в рядку
А.курінний отаман, людина високих моральних якостей
Б.ідеал освіченого гетьмана, здатного об’єднати Україну
В.священик-полковник, представник патріотичної козацької старшини
Г.владолюбний політичний авантюрист без честі й совісті
Д.веселий і добродушний пан із козаків, ідеал гармонійного хуторянина
13. Послідовність розгортання подій твору «Чорна рада» є правильною в рядку
А.Шрам із сином на хуторі Хмарище - двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - Кирило Тур прагне визволити Сомка - вибори гетьмана в Ніжині
Б.Двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - Шрам із сином на хуторі Хмарище - Кирило Тур прагне визволити Сомка - вибори гетьмана в Ніжині
В.Шрам із сином на хуторі Хмарище - Кирило Тур прагне визволити Сомка -двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - вибори гетьмана в Ніжині
Г.Двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - вибори гетьмана в Ніжині -Кирило Тур прагне визволити Сомка - Шрам із сином на хуторі Хмарище
Д.Шрам із сином на хуторі Хмарище - двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - вибори гетьмана в Ніжині - Кирило Тур прагне визволити Сомка
14.Правильним твердженням щодо твору «Чорна рада» є
А.Матвій Гвинтовка був власником хутора Хмарище
Б.Петро Шраменко намагався визволити Якима Сомка з темниці
В.Іван Шрам викупив з турецької каторги Василя Невольника
Г.Брюховецького обрали гетьманом на чорній раді під Ніжином
Д.Божий чоловік порівняв Михайла Череваня з Яремою Вишневецьким
Народився 2 (14 листопада) в Обухові (нині місто Київської області) в сім'ї шевця.
Старший брат Андрія — Петро Малишко — став своєрідним народним месником — Робін Гудом, який грабував комуністів і радянських чиновників, але не чіпав простих селян. 1928 року Петра Малишка спіймали, відвезли до Києва, де засудили до страти. Мати Андрія й Петра зверталася з проханням про помилування до голови ВУЦВК Григорія Петровського, але безрезультатно. Пізніше Андрій Малишко сказав про брата: «Якби я писав вірші так, як Петро — ціни б мені не було!» [1]
Андрій Малишко закінчив семирічку у рідному селі, вчився у медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. В 1932 році закінчив інститут, учителював в Овручі. В 1934–1935 роках служив у Червоній армії.
Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в журналі «Молодий більшовик».
Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну».
Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944–1947). Депутат Верховної Ради УРСР 3-го та 4-го скликань. Був членом ВКП (б) (від 1943 року).
У 1960-х роках — голова правління Українського громадського відділення Агентства преси «Новини».
Мешкав у Києві в будинку письменників Роліті по вулиці Б. Хмельницького, 68. Помер 17 лютого 1970 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.