1.Перший розділ повісті " Шпага Славка Беркути" має назву... 1. «Про те, що сталося колись».
2. «Про те, що сталося давно».
3. «Про те, що сталося пізніше».
4. «Про те, що станеться...»
2.Як звали вчителя з твору " Шпага Славка Беркути"?
1.Микола Васильович
2.Іван Петрович
3.Сергій Дмитрович
4.Антон Дмитрович
3.Назвіть героя, якого немає у творі Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути».
1.Стефко Вус
2.Юлько Ващук
3.Лілі Теслюк
4.Мишко Вальчук
4.Учні з 7-Б класу прийшли в театр на прем'єру ...
1." Снігової королеви"
2." Лускунчика"
3." Попелюшки"
4." Дроздоборода"
5.Кому Беркута сказав такі слова: «Кінчай хвалитись! От я умію на руках ходити. Е! А ти не вмієш? Ні! От бачиш…»
1.Лілі Теслюк;
2.Стефку Вусу;
3.Насті Вус;
4.Ваврику.
6.У глибині душі Славкові хотілося бути схожим на...
1.Улюбленого актора;
2.Відомого музиканта;
3.Свого тренера;
4.Свого вчителя.
7.Хто з героїв так розмірковував про Беркуту: «Шпага. Книжка. Старі спортивні кеди на підлозі. Блакитні печери… Висловлені й невисловлені сумніви…»
1.Батько Стефка;
2.Мати Славка;
3.Мати Лілі;
4.Мати Юлька.
8.Перед першим змаганням Славка найбільше боявся прикмети, що...
1.Аби й кіт дороги не перебіг;
2.Аби з пустими відрами дорогу не перейшли;
3.Аби не спіткнутися на ліву ногу;
4.Аби не забути чогось удома.
9.«Бо чіпляються усі до…, кроку не дають ступити: отой чижик-староста намалював на … карикатуру в газеті – сидить… за партою рік у п’ятому класі сидить, і вуса в нього довгі, аж по пояс, виросли…» Назвіть ім’я, яке можна вставити на місці пропуску.
1.Юлько;
2.Стефко;
3.Славко;
4.Зінько.
10.Хто з героїв думав так: «Юлько Ващук – не покривджений, Славко Беркута – не хуліган….»?
1.Лілі Теслюк.
2.Нінель Ваврик;
3.Антон Дмитрович;
4.Андрій Степанович;
11.Яку мету поставив перед собою Беркута?
1.поїхати на чемпіонат до Харкова;
2.увійти до збірної і не порушувати присяги;
3.эвиграти бій у Юлька;
4.відвідати театр.
12.Хто поплатився в кінці повісті за свою підлість?
1.Стефко
2.Лілі
3.Юлько
4.Славко
Перший камінь у фундамент собору було закладено у 1163 році королем Людовиком VII і папою Олександром ІІІ на місці храму Юпітера (який існував ще за часів давніх римлян). Будівництво собору тривало до 1250 року, але повністю його було збудовано в 1345 році. Кошти на спорудження храму надходили від усіх бажаючих: короля, єпископів, простих громадян.
Руйнування собору, що були викликані часом, людьми, трагедіями нескінченних воєн, впродовж багатьох століть спотворювали первинний вигляд церкви. Але згодом, в період з 1844 по 1864 рр., архітектором Віолле-ле-дюком була здійснена реставрація церкви.
Собор Паризької Богоматері – це одна з перших споруд, в якій остаточно сформувався готичний стиль, хоча в ньому ще збереглися деякі елементи романської архітектури: масивні, круглі в плані стовпи, а також масивні стіни, деяка похмурість інтер'єру. Проте своєю величчю і красою собор захоплює кожного, хто підходить до нього. Незважаючи на те, що про собор нам добре відомо з однойменного роману В. Гюго та численних описів храму, все ж щоразу він постає у новій красі.
Собор є п'ятинефною базилікою. Висота будівлі становить 35 м, довжина – 130 м, ширина – 48 м. Висота дзвіниць – 69 м, вага дзвона Емануель, який знаходиться у східній вежі – 15 тонн.