1. Персонажами поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» є
А.
Іван Вишневецький; Богдан Хмельницький
Б.
Устим Кармалюк; Олекса Довбуш
В.
Іван Сірко; Петро Сагайдачний
Г.
Максим Залізняк; Іван Гонта
Д Прометей, Орел
2. Рядки з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава» пройнято
А.
їдким сарказмом
Б.
урочистим пафосом
В.
легкою іронією
Г.
вірнопідданськими почуттями до царя
Д.
захватом величчю царської особи
3. Образ Прометея символізує силу й нескореність народу у творі Тараса Шевченка
А.
«Гайдамаки»
Б.
«Ісаія. Глава 35»
В.
« Сон » (« У всякого своя доля...»)
Г.
«Кавказ»
Д.
«І мертвим, і живим...»
4.Тарас Шевченко звертається до пам'яті свого загиблого друга Якова де Бальмена, який склав голову «не за Україну, а за її ката», у творі
А.
«Катерина»
Б.
«І мертвим, і живим...»
В.
«Сон»
Г.
«Гайдамаки»
Д.
«Кавказ»
5.Заклик « І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» є в творі
А.
«І мертвим. І живим...»
Б.
«Катерина»
В.
«До Основ'яненка»
Г.
«Гайдамаки»
Д.
«Ісаія. Глава 35»
6. Закликом до українців закінчується твір: «Обніміться ж, брати мої. || Молю вас, благаю!»
А.
«Сон» («У всякого своя доля»)
Б.
«Катерина»
В.
«І мертвим, і живим...»
Г.
«Заповіт»
Д. «Наймичка»
7. На плакаті часів Другої світової війни є цитата з твору: «… І вражою злою кров’ю волю окропіте…»
А.
«Мені однаково»
Б.
«Катерина»
В.
«Заповіт»
Г.
«До Основ’яненка»
Д.
«Гайдамаки»
8.Установіть відповідність між назвами творів і цитатами з них.
1. "І мертвим, і живим…"
2. "Сон" ("У всякого своя доля" )
3. "До Основ'яненка"
4. "Кавказ"
А. "Оживуть степи, озера, || І не верстовії, || А вольнії, широкії || Скрізь шляхи свят Б. "Наша дума, наша пісня|| Не вмре, не загине!"
В. "Учітесь, читайте, || І чужому научайтесь, || Й свого не цурайтесь..."
Г. "Од молдованина до фінна || На всіх язиках все мовчить, || Бо благоденствує!"
Д. "А братія мовчить собі, || Витріщивши очі!"
9. Установіть відповідність між твором та жанром?
А) «Думи мої…» 1) балада
Б) «Тополя» 2) поема
В) «І мертвим, і живим…» 3) послання
Г) «Назар Стодоля» 4) повість
Д) «Катерина» 5) елегія
10.Установіть відповідність між творами Т. Шевченка і їх героїнями.
1. «Гайдамаки»; а) Цариця;
2. «Лілея»; б) Пріся;
3. «Великий льох»; в) Дівчина-байстря;
4. «Причинна»; г) Оксана;
5. «Сон» («У всякого своя доля»). д) Русалка;
е) Катерина.
11. Інвектива – це..
12. Гротеск – це..
ответ:омео – один из главных героев пьесы Шекспира, молодой сын главы семьи Монтекки, древнего и уважаемого рода в городе Вероне. В пьесе о нем мы впервые узнаем из разговора его отца с другом Ромео Бенволио. Старый Монтекки тревожится по поводу странного душевного состояния сына:
Его там часто по утрам встречают:
Слезами множит утра он росу
И к тучам тучи вздохов прибавляет.
От света прочь бежит мой сын печальный
И замыкается в своих покоях;
Завесит окна, свет дневной прогонит
И сделает искусственную ночь.
Ромео не хочет делиться с отцом причинами своей печали, в пучину которой погрузился с головой:
Но он один – советчик чувств своих.
Он – не скажу, что сам себе не верен,
Но так он необщителен и скрытен,
Так недоступен никаким расс Из разговора Ромео с Бенволио мы узнаем, что причиной печали главного героя является неразделенная любовь к девушке Розалине - «нелюбовь ко мне возлюбленной». Ромео томится тягостными чувствами, унынием. «Любовь» к Розалине тяжестью лежит на его душе:
О гнев любви! О ненависти нежность!
Из ничего рожденная безбрежность!
О тягость легкости, смысл пустоты!
Бесформенный хаос прекрасных форм,
Свинцовый пух и ледяное пламя,
Недуг целебный, дым, блестящий ярко,
Бессонный сон, как будто и не сон!
Такой любовью дух мой поражен.
Ромео говорит много о коварстве своей «возлюбленной», своем несчастье, горестях любви, постоянно жалуется.
Тсс… нет меня! Где ты Ромео видишь?
Я потерял себя. Ромео нет.
Я заживо убит ее обетом!
Я мертв – хоть жив и говорю об этом.
Нет, но несчастней я, чем сумасшедший:
В темницу заперт, голодом измучен,
Избит, истерзан…
Стрелой его (Купидона) я ранен слишком сильно,
Чтоб на крылах парить, и связан так,
Что мне моей тоски не перепрыгнуть.
Любовь, как груз, гнетет меня к земле.
Как мы позже узнаем, «любовь» эта была надуманной, наигранной. Молодой Ромео искал развлечься, а образ несчастного любовника как нельзя лучше подходил его страстной юной натуре. Его чувства брат Лоренцо называет «глупый пыл»:
А Розалина! Ты ее забыл?
В глазах у вас – не в сердце страсти пыл.
Из-за нее какие слез потоки
На бледные твои струились щеки!
Что вызубрил любовь ты наизусть,
Не зная букв.
В Вероне отношение к Ромео хорошее, он благороден. Даже старик Капулетти, глава враждующего семейства, положительно отзывается о Ромео:
Себя он держит истым дворянином;
Сказать по правде – вся Верона хвалит
Его за добродетель и учтивость.
Ромео беспристрастен к вражде семейств, не ищет стычек и драк, не жаждет крови. Он скорбит о том, что ему пришлось пролить кровь его врагов, однако Ромео сделал это по необходимости вступиться за честь своего убитого Тибальдом друга Меркуцио:
Ромео с ним заговорил учтиво,
Указывал, как пуст предлог для ссоры,
Предупреждал, что гнев ваш будет грозен, —
Все так спокойно, кротко и смиренно, —
Но ярости его не обуздал…
Объяснение:
Цього мабуть достатньо
Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим своїх видатних п'єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні його п'єси залишаються актуальними. І причина цьому — процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси — це в якійсь мірі випробування для суспільства: чи вдасться зберегти ті загальнолюдські цінності, які упродовж століть оберігала людська спільнота заради моральності підростаючого покоління.
На відміну від персонажів Карпенка-Карого, нинішні герої не такі однозначні, як у драматурга, вони мають вищу освіту, інколи освіту в декількох галузях і безперечний досвід у таємничому світі "тіньового бізнесу", а ше кажучи, вони майже всі пройшли складну школу через уміння виживати в корумпованих складних структурах. Що ж спільного у героїв Карпенка-Карого та "героїв нашого часу"? Безумовно, що прагнення мати якомога більше грошей, одним словом, гроші заради грошей. Пузир, Калитка не зупиняться ні перед чим, аби тільки збагатитися. А що сучасні бізнесмени? Гроші на першому плані в усіх "крутяків" (а використовуючи сучасну лексику, — в "олігархів") і, на жаль, не заради розвитку якоїсь галузі виробництва, бо це мало б позитивний відтінок, а саме заради грошей, великих грошей. Тільки ховають вони їх не в калитку, не в придбання товарів чи земель, не в удосконалення виробничих процесів, а в банки-схованки за кордоном, "на чорний день". І з'являється інтерпретація: не "на чорний день", а "щоб і моїм онукам вистачило". Бачте, апетити вже не такі, як у Пузиря чи Калитки. їм уже давай більше. І якщо відкриття пам'ятника Котляревському для Пузиря було "без надобності", то сучасні пузирі та калитки і з мистецтва роблять гроші. Правда, виникає питання, чи можна те, що вони підтримують, наприклад на сцені, назвати мистецтвом. Але народу "наравиться", тож і течуть грошики в кишені пузирів.