1. Поезія В. Симоненка «Лебеді материнства» за основними мотивами належить до:
А) громадянської лірики; Б) пейзажної лірики;
В) філософської лірики; Г) інтимної лірики
2. Жіноча прикраса, яку в родині Софійки, героїні повісті М. Павленко
«Русалонька із 7-В…», передавали від матері до доньки, - це:
А) бурштиновий браслет; Б) срібний ланцюжок;
В) золоті сережки; Г) коралове намисто
3. Яка провідна думка новели Л. Пономаренко «Гер переможений»?
А) засудження жорстокості дітей;
Б) осуд загарбницької війни й заклик до гуманізму;
В) уславлення мужності захисників Вітчизни;
Г) заклик до якісного будівництва житла
4. Щоб гідно прожити життя, В. Симоненко у своєму вірші «Ти знаєш, що ти
– людина…» застерігає читача від:
А) жорстокості й байдужості; Б) бездіяльності й пасивності;
В) ліні; Г) перспективи проспати
5. Сашко, герой повісті М. Павленко «Русалонька із 7-В…», подарував
Софійці:
А) золоту рибку; Б) маленького песика;
В) кошеня; Г) шиншилу
6. За новелою Л. Пономаренко «Гер переможений», військовополонений
Фрідріх на будівництві:
А) клав різнокольорову цеглу так, щоб можна було прочитати на стіні слово
«мир»;
Б) викрадав прикраси й садив квіти на грядці;
В) підносив будівельні матеріали, наспівуючи німецьких пісеньок;
Г) прибирав будмайданчик, розбивав клумби
7. Установіть відповідність між словами та їх лексичним значенням.
1. фрау А звертання до чоловіка в Німеччині
2. шинель Б звертання до заміжньої жінки у німців
3. гер В житлове приміщення, призначене для
тимчасового користування
4. барак Г верхній формений одяг особливого крою
Д м’ясний продукт із фаршу в штучній чи
натуральній оболонці
8. Дайте коротку відповідь на запитання.
1. Кого в українській літературі називають «лицарем на білому коні»?
2. Чому Софійка називала себе Русалонькою?
3. Що полонений німець Фрідріх найчастіше показував дітям?
4. За до чого Софійка змогла до зняти з роду Кулаківських
прокляття?
5. До якого виду лірики належить вірш В. Симоненка «Гей, нові Колумби й
Магеллани…»?
Була зима. Ішов зелений сніг.
За ним – рожевий. Потім – фіалковий.
∪⊥ | ∪⊥ | ∪⊥ | ∪⊥ | ∪⊥ |
∪⊥ | ∪⊥ | ∪⊥ | ∪∪ | ∪⊥ | ∪
Віршовий розмір: п'ятистопний ямб (з неповною ненаголошеною стопою) з елементами пірихію.
Додаткова інформація:
⊥ – склад з наголошеним голосним
∪ – склад з ненаголошеним голосним
Ямб – двоскладова стопа з наголосом на другому складі | ∪⊥ |
Пірихій – службова стопа з обома ненаголошеними складами | ∪∪ |
Неповна стопа – наприкінці рядка відсутній один склад (неповна стопа виділена жирним шрифтом) ⇒ ∪⊥ | ∪⊥ | ∪⊥ | ∪∪ | ∪⊥ | ∪
Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978–1054) – видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019–1054), син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди.
У період його князювання галося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.