1. Полоненими були … . А) українці Б) люди різних національностей В) німці Г) росіяни
2. Європейське місто, згадане у творі:
А) Лейпциг Б) Люблін В) Прага Г) Рим
3. Квіти, які посіяв Фрідріх:
А) айстри Б) нагідки В) чорнобривці Г) мальви
4. Художній троп, ужитий в реченні «Місто давно не сердилося на німців»:
А) гіпербола Б) рефрен В) анафора Г) метафора
5. Їжа, яку вдови приносили полоненим:
А) сухарі Б) яблука В) пиріжки Г) варена картопля
6. Як Фрідріх розважав українських дітей?
А) співав німецьких пісеньок Б) розповідав казки
В) учив доглядати за квітами Г) учив робити прикраси зі шматочків цегл
7. Квітка порівнюється із … .
А) дівчинкою Б) сонцем В) соняхом Г) ситом
8. Те, що жителі будинку знайшли у стіні:
А) лист Б) рукавиця В) насіння квітки Г) пістолет
9. У рукавиці жителі будинку знайшли … .
А) фотокартку Б) насіння квітки В) прикраси зі шматочків цегли Г) лист
10. Історію розповідає … .
А) автор Б) охоронець В) Фрідріх Г) дівчинка
11. Коли німців повели в барак, діти…
А) поставили на грядці хрест
Б) викопали на грядці яму
В) накидали на грядку каміння
Г) стоптали грядку ногами
12. Як ставились вдови до полонених?
А) проклинали їх В) жаліли їх
Б) кидали в них камінням Г) відверталися від них
13. Як ставились до Фрідріха діти?
А) утікали від нього Б) захоплювались ним
В) дражнили і кидали грудками Г) уважно його слухали
14. Як звали полоненого німця?
А) Ганс; Б) Фрідріх; В) Гердер.
15.Яку роботу виконували німці?
А) копали траншеї; Б) будували будинки; В) ремонтували дороги.
14. Де відбувалися події, описані у творі?
А) у селі; Б) у місті; В) у лісі.
15. Як виконували роботу полонені?
А) з неабиякою охотою; Б) з любов'ю і розпачем; В) з ненавистю.
16. Як ставилися жінки до полонених?
А) з люттю і ненавистю; Б) з презирством; В) з жалем.
17. Чим кидали діти по німцеві?
А) грудками і камінням; Б) гнилою картоплею; В) болотом.
18. Як ставився німець до дітей?
А) не звертав на них уваги; Б) грав їм на гармошці; В) погрожував їм кулаком.
19. Чим хизувався німець?
А) своїми нагородами; Б) губною гармошкою; В) фотографією дівчаток.
20. Що сталося з німцем під осінь?
А) він захворів; Б) його звільнили; В) його розстріляли.
21. Що було знайдено у стіні будинку?
А) золоті монети; Б) годинник; В) фотографію дівчаток.
22. Що ніби хотіли запитати дівчатка?
А) хто ви такі? Б) як вас звати? В) ви не знаєте, де наш тато?
23. Який жанр твору «Гер переможений»
А) новела; Б) оповідання; В) повість.
Головним героєм твору є Захар Беркут, в образі якого найповніше втілено народну мудрість, відданість загальній справі, патріотизм тухольців.
І. Франко устами свого героя Захара Беркута проголошував одвічні мрії нашого багатостраждального народу. "Щаслив, кому судилося жити в ті дні! Се будуть гарні дні, дні відродження народного!"
І справді, саме в наш час по-справжньому розквітла, відродилась Україна — вільна, суверенна, незалежна держава. І саме нам і нашим сучасникам судилося відновити її.
"Чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження, про яку, вмираючи, говорив Захар Беркут, а бодай у досвітках тої щасливої доби", — писав І. Франко. Саме так, нам, громадянам незалежної України, випало на долю жити в цій щасливій порі. І хоч економічний стан нашої України зараз ще не досягнув належного світового рівня, але головне те, що Україна вільна, незалежна, визнана іншими державами й народами. А подбати про те, щоб вона процвітала, — то вже наше завдання. І ми повинні все зробити для того, щоб життя в нашій країні розквітло, щоб жила наша прекрасна мова, відроджувалася наша самобутня культура не указами, а серцем і бажанням людей. І я вірю в те, що наша Україна незабаром стане могутньою, процвітаючою державою, подолавши економічну кризу, буде визнаною у світі як одна з найбільш великих і економічно розвинених країн. Зараз ми бачимо, які прекрасні сходи дає в наші дні те насіння, що його разом з іншими сіяв і Великий Каменяр. Доба відродження України, нації, держави нарешті прийшла!
Объяснение:
надзвичайно актуальним, адже перегукується із сучасністю.
Про це сказав режисер фільму “Захар Беркут” Ахтем Сеітаблаєв в розмові з журналістами на гала-прем’єрі в кінотеатрі “Київська Русь”.
“Там, де я жив разом з батьками, у Середній Азії, ми не проходили цей твір Івана Франка. І тому я прочитав його, передивився кілька разів надзвичайний фільм Леоніда Осики. І я точно знаю, що саме я звідти взяв. Чудовий склад акторів, надзвичайна атмосфера, метафоричний фільм з чітким громадянським меседжем. І тому, прочитавши, побачивши цю стрічку, я знав, про що я сьогодні хочу розповісти”, - підкреслив Сеітаблаєв.
Він зазначив, що література Франка, і зокрема “Захар Беркут”, є прикладом світової літератури. І як будь-який приклад світової літератури він не тільки вічний, а й завжди актуальний.
“Це боротьба за власну домівку, за власну батьківщину, за власне кохання, за те, що ти здатен відстоювати, за що ти здатен загинути... Це прагнення відстоювати власний б життя. І саме ідеологічний конфлікт для мене є головним — конфлікт між Тугаром Вовком і Захаром Беркутом. Саме через нього я зацікавився цим проєктом... Та ідеологічна конструкція, яку прагнув втілити в життя Тугар Вовк, увійшла в конфлікт зі світобаченням Захара Беркута. Власне, з цього починається конфлікт, а потім уже приходить третя сила, якій байдужі наші внутрішні проблеми, і жах настає для всіх. Чи не в такі часи ми зараз живемо? Чи не змушені українці відстоювати своє право на свій власний б життя, на власну гідність?” - пролунало від режисера риторичне запитання.
Читайте також: У Києві відбулася гала-прем'єра фільму “Захар Беркут”
Сеітаблаєв додав, що знайшов у книжці те, що перегукується з його власними відчуттями: “Я відкрив для себе багато емоцій, які закладені всередині цього твору. Я - кримський татарин, я п’ять років не був вдома, на батьківщині. І за п’ять років я бачив свою маму і свого батька тільки тричі”, - розповів Ахтем.
Режисер зазначив, що всі іноземні актори прочитали цю повість і ставили дуже багато запитань.
“Зокрема Роберт Патрік (Захар Беркут) і Томмі Фленаган (Тугар Вовк) дуже цікавились тим, звідки бере початок ця легенда і що зараз відбувається в Україні. Вони ж чули, що в Україні йде війна, що Україна захищається від зовнішнього агресора — від Росії. І вони були, в першу чергу, здивовані тим, що під час війни в Україні опікуються культурою, і кіно зокрема. Вони були здивовані Карпатами, варениками з вишнею... І вони були дуже готові до співпраці, що відчувалось на майданчику. Вони справжні чоловіки, справжні актори. І моєю особистою гордістю є те, що наші українські артисти жодним чином не поступаються голлівудським акторам”, - наголосив Сеітаблаєв.
Объяснение: