1. Полоненими були … . А) українці Б) люди різних національностей В) німці Г) росіяни
2. Європейське місто, згадане у творі:
А) Лейпциг Б) Люблін В) Прага Г) Рим
3. Квіти, які посіяв Фрідріх:
А) айстри Б) нагідки В) чорнобривці Г) мальви
4. Художній троп, ужитий в реченні «Місто давно не сердилося на німців»:
А) гіпербола Б) рефрен В) анафора Г) метафора
5. Їжа, яку вдови приносили полоненим:
А) сухарі Б) яблука В) пиріжки Г) варена картопля
6. Як Фрідріх розважав українських дітей?
А) співав німецьких пісеньок Б) розповідав казки
В) учив доглядати за квітами Г) учив робити прикраси зі шматочків цегл
7. Квітка порівнюється із … .
А) дівчинкою Б) сонцем В) соняхом Г) ситом
8. Те, що жителі будинку знайшли у стіні:
А) лист Б) рукавиця В) насіння квітки Г) пістолет
9. У рукавиці жителі будинку знайшли … .
А) фотокартку Б) насіння квітки В) прикраси зі шматочків цегли Г) лист
10. Історію розповідає … .
А) автор Б) охоронець В) Фрідріх Г) дівчинка
11. Коли німців повели в барак, діти…
А) поставили на грядці хрест
Б) викопали на грядці яму
В) накидали на грядку каміння
Г) стоптали грядку ногами
12. Як ставились вдови до полонених?
А) проклинали їх В) жаліли їх
Б) кидали в них камінням Г) відверталися від них
13. Як ставились до Фрідріха діти?
А) утікали від нього Б) захоплювались ним
В) дражнили і кидали грудками Г) уважно його слухали
14. Як звали полоненого німця?
А) Ганс; Б) Фрідріх; В) Гердер.
15.Яку роботу виконували німці?
А) копали траншеї; Б) будували будинки; В) ремонтували дороги.
14. Де відбувалися події, описані у творі?
А) у селі; Б) у місті; В) у лісі.
15. Як виконували роботу полонені?
А) з неабиякою охотою; Б) з любов'ю і розпачем; В) з ненавистю.
16. Як ставилися жінки до полонених?
А) з люттю і ненавистю; Б) з презирством; В) з жалем.
17. Чим кидали діти по німцеві?
А) грудками і камінням; Б) гнилою картоплею; В) болотом.
18. Як ставився німець до дітей?
А) не звертав на них уваги; Б) грав їм на гармошці; В) погрожував їм кулаком.
19. Чим хизувався німець?
А) своїми нагородами; Б) губною гармошкою; В) фотографією дівчаток.
20. Що сталося з німцем під осінь?
А) він захворів; Б) його звільнили; В) його розстріляли.
21. Що було знайдено у стіні будинку?
А) золоті монети; Б) годинник; В) фотографію дівчаток.
22. Що ніби хотіли запитати дівчатка?
А) хто ви такі? Б) як вас звати? В) ви не знаєте, де наш тато?
23. Який жанр твору «Гер переможений»
А) новела; Б) оповідання; В) повість.
Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»; «Аби я був вовком…»; «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»; – «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»; – «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»; – «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»; – «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»; – «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»; «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию». Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.
Объяснение:
Цьогоріч минає 110 років, як зорганізувалося Подільське товариство “Просвіта”. А сприяв такій епохальній події жовтневий Маніфест 1905 року, яким скасовували певні обмеження громадян царської Росії. Скориставшись царською “ласкою” — лібералізацією — інтелігенти, священнослужителі Кам’янця-Подільського Кость Солуха, Олімпіада Пащенко, Сергій Іваницький, Кирило Стиранкевич, Віталій Стиранкевич, Юхим Сіцінський, Віктор Приходько, Калістрат Степура, Степан Дложевський, Віктор Злотчанський, Павло Вікул зібралися на організаційний комітет і заходилися довкола затвердження статуту, перший пункт якого гласив: “Товариство має на меті до культурно-просвітницькому розвитку українського народу на Поділлі”. Для того, щоб цей документ набрав юридичної сили, потрібна була до дворян. Своє плече у цій важливій справі підставив Михайло Степанович Завойко.
Як результат, 6 травня 1906 року губернатор Ейлер підписав статут. Перше засідання Подільської “Просвіти” відбулося 8 травня 1906 року, на той час у товаристві налічувалося 120 членів. На засіданні обрали раду із 8 осіб на чолі з головою, лікарем Костем Григоровичем Солухою. Тоді ж надіслали текст телеграми на ім’я лідера української групи в Державній Думі І. Шрага з побажанням сил і снаги в боротьбі за волю і щастя України, ще одну телеграму надіслали В. Антоновичу з проханням стати почесним членом подільської “Просвіти”