1. Пригадайте визначення притчі. Чому прочитания
твір є притчею?
2 Чи витримав Стефан Свій життєвий іспит? Чи завжди
супроводжувала його віра?
3. Чому дорога до двору життя стає чимдуж стрімкішою
і каменистішою?
4. Чого навчає притча «Двір життя»? Назвіть проблеми,
які порушує авторка у творі.
5. Знайдіть в оповіданні приклади архаізмів (застарі-
лої лексики). Доберіть сучасні синоніми до них.
6. Що зрозумів Стефан, потрапивши в потрібне йому
місце й зустрівшись нарешті з рідною сестрою?
Відповідь:
Батько Михайлика — лицар-хлібороб. В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби.
Мати Михайлика – це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки. Ганна Іванівна — берегиня родинного добробуту і злагоди
Дід Дем’ян — представник старшого покоління Стельмахів
Бабуся — проста селянська трудівниця
Люба — подружка Михайлика, вона добра, щира, чуйна
Дядько Себастіян — перший учитель і наставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Він другий батько для Михайлика
Дядько Микола — великий життєлюб. Це — втілення народного оптимізму. Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело.
Пояснення: