1) Проаналізуйте вірш М. Вороного «Інфанта». У чому виявляється символічність твору? Наведіть два-три аргументи. 2)Поясніть, яка роль М. Вороного в оновленні тогочасної української літератури.
3)
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Підручник з Української літератури (рівень стандарту). 10 клас. Коваленко - Нова програма
«ІНФАНТА»
Роботу над віршем «Інфанта» М. Вороний розпочав у 1907 р. Це період реакції після російської революції 1905 р. Мріям українців на визволення ще не довелося збутися, але в колах інтелігенції все сильнішим ставало усвідомлення того, що вони неминучі.
Поет завершив роботу над віршем у 1922 р. в еміграції — через п’ять років після жовтневого перевороту 1917 р. та загарбання України більшовиками.
М. Вороний відтворює свої переживання від національної революції та оцінює минулі події крізь призму цих п’яти літ.
«Різьблю свій сон...» — цією фразою розпочинається вірш. Образ сну в символістів — це несвідоме, особливий стан духу, коли людина відсторонена від усього зовнішнього й заглиблюється у внутрішній світ, залишається наодинці із собою. Але це також стан, коли вона є водночас і глядачем, і актором, як зауважував аргентинський прозаїк Л. Борхес. Композиційно «Інфанту» умовно можна поділити на дві частини, у першій з яких ліричний герой є споглядачем, а в другій — дійовою особою.
Пейзажна замальовка на початку твору — це поетична картина пізньої осені, коли «На землю писанками прозорими / Лягли осінні дерева». Образом вогнелунних килимів автор дає читачам орієнтир, що на дворі кінець жовтня - початок листопада, коли землю покрив багряний лист. Підсилює картину завивання вітру, холодна блакить неба, алмазний блиск планети Венери, яка тільки восени з’являється на східному небосхилі — там, звідки в жовтні 1917 р. прийшла в Україну революція. Пейзаж позначений авторськими неологізмами проміннострунними, мрійнотканому, вогнелунними, які надають віршу музичності. Але вже на підсвідомому рівні зароджується передчуття тривоги, яке досягається алітерацією р: прозорий, дерева, акорди проміннострунні, Венера, мрійнотканий, дрімати.
Друга частина присвячена відтворенню ідеалу майбутнього. Подано його в символічному образі незнайомки-інфанти, яку автор описує холодними й ахроматичними барвами: чорна сильвета, тобто постать, попелястий жаль. Ліричний герой відтворює свої сподівання на прийдешнє, натякає на тисячолітнє очікування революції як звільнення людей від рабства: Ви йшли, як сон, як міф укоханий,
Що виринає з тьми століть.
Вітали вас — мій дух сполоханий,
Рум’яне сяйво і блакить.
На противагу сіро-чорній палітрі незнайомки в цій строфі в символічних образах рум’яного сяйва й блакиті ліричний герой відтворює надію, оптимізм і пов’язує їх з національною революцією. Автор шанобливо називає її інфантою, тобто принцесою, особою королівського роду. Під час зустрічі з нею він переживає хвилювання, ніби середньовічний лицар, який побачив свою даму серця, і готовий не лише служити, а й віддати за неї життя.
Але кохання не сталося, очікування не збулися: незнайомка-революція глянула на ліричного героя «холодним полиском очей», і цей погляд — небезпечний, як два меча. Уже через п’ять років поет побачив її переродження, коли вона в червоній заграві пливла, тобто мається на увазі кривавий більшовицький терор, у якому потонула блакитна українська національна революція. Так у поезії час минулий як гармонійний та ідеальний протиставляється революції як сучасній руйнівній силі. Водночас образ інфанти можна потрактувати і як ідеалізований образ вічної краси, що є характерним для символістської поезії.
Отже, поезія належить до громадянської лірики, а її провідний мотив — краса, поет і революція.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Опишіть свої враження від портрета М. Вороного роботи М. Жука. Які риси його особистості художник намагався підкреслити в портреті?
2. Поясніть, яка роль М. Вороного в оновленні тогочасної української літератури.
3. Прочитайте уривки з творів М. Вороного й І. Франка. Порівняйте і прокоментуйте поетичне кредо кожного з них.
М. Вороний:
Душа бажає скинуть пута,
Що в їх здавен вона закута,
Бажає ширшого простору —
Схопитись і злетіти вгору,
Життя брудне, життя нікчемне
Забути і пізнать надземне.
Все неосяжне — охопити,
Незрозуміле — зрозуміти!
І. Франко:
Не думай, як поет покине
Загальних питань море синє
І в тихий залив свого серця
Порине, мов нурець заб’ється, —
Що там він перли і алмази
Знайде блискучії, без скази,
Знайде тепло, і розкіш раю,
І світло, й пахощі без краю.
А як знайде гидкії черви
І гіркість сліз, розбиті нерви,
Докори хорого сумління,
Прокляття свого покоління,
Зневіру чорну, скрип розстрою,
То що почать з такою грою?
4)Прочитайте вірш П. Тичини «Арфами, арфами...» та порівняйте його з твором М. Вороного «Блакитна Панна». Які поетичні аналогії в них простежуються?
Твір "Добро і зло в сучасному світі за текстом "Місце для дракона":
У всі часи відбувалась вічна боротьба добра та зла. У творі "Місце для дракона" все перевертається верх дном. Дракон Грицько - не хижак, а добре створіння, що поїдає травичку та пише вірші. Хижаком постає князь, який хоче знищити дракона, адже такі традиції. Князь розпочинає підступну гру і, врешті-решт, йому вдається чужими руками знищити дракона.
Та чи принесло вбивство урочистість доброти чи зміни у державі? Звичайно, ні. Позитивний персонаж гине, інші люди втрачають друга. Проте ми усвідомлюємо, що кожне життя є вартісним. Життя дракона внесло світло, залишило прекрасний слід на землі. І лише від нас, сучасників, буде залежати те, яким шляхом ми підемо далі - шляхом світла чи темряви.
Асканія-Нова – справжнє диво не лише Приазов’я, а й всієї України. Це найстаріший степовий біосферний заповідник планети та найбільша європейська степова заповідна територія. У тутешніх екосистемах налічується більше 500 видів вищих рослин і понад 3 тисячі видів тварин. У 1984 році рада ЮНЕСКО внесла Асканію до списку еталонних територій планети.
За усіма цими титулами – титанічна праця багатьох людей: починаючи від засновника і до тих, хто опікується заповідником сьогодні.
Десятки тисяч туристів їдуть в Асканію-Нова, щоб побувати в заповідному степу, а також відвідати зоопарк і дендропарк.
Площа заповідника складає 33 тисячі гектарів, третина з яких – абсолютно заповідна степова зона, незаймана територія, якої ніколи не торкався плуг.
Екосистема Асканії є недоторканною вже мільйони років. Це єдина подібна ділянка степу не тільки в Україні, але й у Європі, адже одного разу розкопаний степ не відновлюється ніколи.
Цей розкішний оазис створив барон Фрідріх Фальц-Фейн, предок німецьких колоністів, які освоювали південні українські степи і володіли землею, на який знаходиться Асканія-Нова. В кінці XIX століття, ще зовсім юний, Фальц-Фейн почав створювати перші вольєри для птахів і звірів.
Дитяче захоплення Фрідріха стало справою його життя. Саме Фальц-Фейн створив зоопарк, дендропарк та унікальний заповідник на ділянці типчаково-ковилового степу.
Обов'язково потрібно відвідати це місце, особливо, з дітьми – саме вони дійсно не залишиться байдужим до тварин. В Асканії-Новій за ними добре доглядають: місця у вольєрах хоч відбавляй, а відвідувачам заборонено годувати тварин. Крім того, на території заповідника знаходиться унікальний дендропарк, цей оазис посеред відкритого степу вражає.
У дендрологічному парку розміщується 1030 деревних рослин і більше 680 видів трав'янистих. Це найбільший дендрологічний парк степової зони України, що з 1983 року має статус загальнодержавного.
Сучасна територія заповідника розділена на три великі частини: Північну, Великий Чапельський Під та Південну. Прогулянка Асканією-Новою – не маршрут одного дня. Величезна територія заповідника займає 33 тис га. Тут можна пересуватись пішки чи автомобілем у супроводі спеціалістів.
Зоопарк Асканії на час свого заснування вважався зоопарком майбутнього, адже тварини тут живуть в умовах дуже наближених до дикої природи.