1. розлившись безбережним морем понад землею й (1) позапалювавши на небі не злічимі свічечки, ніч пустилася на чари. 2. дмухнула по лугах і покрила густими сивими туманами пари, що стояли (2) непорушно, мов полки готові в далекий похід. 3. широчезною долонею вона погладила по ланах і полях. 4. і (3) колосисті лани жита й пшениці, похилившись із легким шелестом під тією долонею, вирівнялися й стали тихі, нерухомі. 5. і здавалось, що вся природа стишилась, завмерла на мить у (4) якомусь німому очікуванні (за і. франком). 7. укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку а у другому б у третьому в у четвертому г у п’ятому 8. укажіть, у якому слові допущено орфографічну помилку а непорушноб не злічимів шелестомг стишилась 9. укажіть, якими частинами мови є виділені слова (цифра в дужках позначає наступне слово)а займенникб дієприслівник (форма дієслова)в прикметникг сполучникд прислівник 10. прочитайте речення, з’ясуйте, якими членами речення є виділені слова (цифра в дужках позначає наступне слово)тактовність починається (1) з уміння поводитися з кожною людиною залежно від її душевного стану (а. коваль). коли (2) вивчаєш архівну справу того чи іншого класика нашої літератури, упадає в око одна обставина: майже (3) кожен з них приберіг для нащадків (4) численні фольклорні записи (в. скуратівський).а означенняб обставинав додатокг підметд присудок
1.З навчання в київській бурсі
2.Був один з корінних старих полковників
3. Автор розровідав про думки старого Тараса,який згадував літа молодості, які промайнули, за якими козак тужить,бажаючи щоб молодість тривала все його життя. Про синів автор розповідав як они навчались, з яким захопленням.
4.Остап
5.Всю дорогу Андрій думав про панночку, з якою познайомився та закохався під час навчання в Києві
6.Військо зважилось йти прямо на місто Дубно
7.Татарка
8.Взявши собі на спину мішки з хлібом,пішов за татаркою в місто,через підземний хід
9.Для панночки і її матері
10. Отаманом Уманського куреня
11.Бо під час відлучки козаків Запорізьку Січ напали татари
12. Андрій ("Попереду нісся витязь красивіший за всіх; на руці його звивався шарф, пошитий руками першої красуні")
Объяснение:
Ліричний герой твору “Іntermezzо” – це сам “сонцепоклонник ” М. Коцюбинський, який дуже трепетно, з особливою любов’ю ставився до сонця, природи. Герой твору є досить дивним. Він, на перший погляд, хоче втекти від людей, від суспільних проблем, а з іншого боку, прагне просто тимчасового перепочинку на лоні природи. Ліричний герой перебуває у стані втоми, яка ось-ось має закінчитися депресією. І він сам це усвідомлює. Його втомили люди, постійне “треба”. Він хоче втекти від людей. Він навіть починає заздрити планетам, бо кожна з них має свою орбіту і ніщо не стає їм на дорозі. А люди стикаються одне з одним щодня.