1. Що у родині головної героїні передавалося із покоління в покоління? 2. Чому Сніжана довго перебирала женихами?
3. Хто такий Ростик?
4. Чому Сашко змушений працювати?
5. Як Софійка з’ясувала, що шафа — чарівна?
6. Розкажіть, як живе родина Вадима.
7. Що приніс Валентин головній героїні, коли прийшов до них у гості?
8. Пішовши до Вадима у гості, щоб дізнатися щось нове про їхній рід,
головна героїня застала вдома лише…
9. Що залишилося в руках дівчинки після цієї зустрічі?
10. Що вам відомо про Гордія Кулаківського? Який злочин він вчинив?
11. У якому містечку відбуваються події твору?
12. Хто із героїв твору у минулому втратив звання «дворянського
предводителя»?

Я думаю, що розуміння тварин-це чудовий дар! Який знадобиться мені, наприклад якщо загублюсь у лісі, бо я зможу запросто запитати дорогу у прашок чи у зайця. Або навіть просто поговорити з кимось, на приклад якщо дома нікого, окрім кота. Щоб не було нудно я зножу з ним поговорити.
 Та й взагалі, з легкістю зможу стати ветеренаром, як доктор Дулітл, тварини самі будуть казати що в них болить! Це уже зручно! А ще, я стану перша у світі людина, яка розмовляє з тваринами: мене будуть показувати по телебаченню, брати інтерв'ю для журнальної статті і можливо датуть якусь нагороду!
 Тож на мою думку це чудове вміння, розмовляти з тваринами.

Цитатна характеристика поета «Давня казка» — Проживав поет нещасний, Тільки мав талант до віршів Не позичений, а власний. — Хоч не був він теж поганий,— От собі — людина божа! — Що не був співцем поет наш, Бо зовсім не вмів співати. — І не був поет самотнім,— До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні — слова вислухати. — Теє слово всім давало То розвагу, то пораду. — Він зо всього був догодний Ні голодний, ні холодний. — Ей, я лиха не боюся З ним ночую, з ним і днюю… — Не турбуйтесь за мене, папе, Маю я багатства стільки, Що його й на тебе стане! — Та й сам я Не люблю за панами жарту… — Бачиш ти — оця діброва, Поле, небо, синє море, То є багатство — панство І розкішне, і просторе При всьому цьому багатстві Я щасливий завжди й вільний. — Так, я вільний, маю бистрі Вільні думи-чарівниці. — Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину, В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину. — Скрізь гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі; Сам я вільний і ніколи Не зламав чужої волі.