ответ: Після Лесі Українки — Олена Теліга найвизначніша жіноча постать в українській літературі, її поетичні твори вражають своєю життєстверджуючою силою, палким оптимізмом, вона прагне активного, наповненого високими устремліннями життя. Поезії сповнені протесту проти буденності, проти збайдужілого ставлення до суспільних процесів. Поетичні погляди й світогляд Теліги формувалися завдяки дружній співпраці з "вісниківцями" (так називали тих, хто об'єднався довкола журналу "Вісник", що його редагував критик і публіцист Д. Донцов), серед них були Ольжич, Маланюк, Мосендз, Степанович, Лятуринська та інші. Загалом же творчість Олени Теліги відносять до так званої "Празької школи" (групування поетів-емігрантів міжвоєнного двадцятиліття). Особливості її поезії — вишуканість у тематиці, настроях, що поєднуються з народною світосприймання; відбиття української духовності, волі до життя, правди, краси; звернення до історичних тем і мотивів.
Одісей(у римській традиції Улисс - цар Итаки, головний герой поеми Гомера "Одісея" і один з другорядних персонажів "Іліади"), Мужність О. поєднується з хитромудрістю і розсудливістю. О. і сам вважає хитрість основною рисою своєї вдачі : "Я Одісей, син Лаэртов, скрізь винаходом багатьох /Хитрощів славних і гучною чуткою до небес вознесений". Батько Антиклеї, матері О., - Автолице, "великий клятвопорушник і злодій", було сином Гермеса, бога, який славився спритністю і винахідливістю.Таким чином, хитромудрість - спадкова риса О. Проте не лише природна кмітливість, але і багатий життєвий досвід допомагає О. в його багаторічних поневіряннях. Завдяки своїй виверткості і умінню обдурити супротивника О. вдається впоратися з жахливим людоїдом-циклопом Полифемом, а потім з чарівницею Цирцеей, яка за до дивовижного зілля перетворює його супутників на свиней. Гомер постійно підкреслює, що не лише хоробрість і фізична сила, а мудрість нерідко виручає його героя.Серед численних персонажів "Одіссеї" і "Іліади" О. - найбільш яскрава фігура. Не випадково до цього образу зверталися у своїй творчості багато письменників і поети(Лопе де Вега, Кальдерон, И. Пиндемонте, Я. В. Княжнин, Л. Фейхтвангер, Д. Джойс та ін.). В порівнянні з іншими героями(як Гектор, Ахілл, Агамемнон, Парис та ін.), характери яких визначаються якою-небудь однією характерною рисою, О. - фігура багатогранна.Мужність, в недоліку якого йому не можна докорити, є сусідами з розумною практичністю, умінням обернути собі на користь самі несприятливі обставини. О. чуже уперта зарозумілість тих героїв-воїнів, чий героїзм цілком ув'язнений у дії і які зневажають розсудливість і обережність, ототожнюючи їх з боягузтвом. Зброя О. не лише меч, але і слово, і з його до він нерідко бере блискучі перемоги. Дивовижні пригоди, які довелося випробувати О.служать Гомеру лише свого роду фоном, для того, щоб показати, як сильно його герой сумує по рідній Итаке. Ніякі сили не здатні вирвати з душі О. пам'ять про батьківщину, і в цьому велич його образу.
ответ: Після Лесі Українки — Олена Теліга найвизначніша жіноча постать в українській літературі, її поетичні твори вражають своєю життєстверджуючою силою, палким оптимізмом, вона прагне активного, наповненого високими устремліннями життя. Поезії сповнені протесту проти буденності, проти збайдужілого ставлення до суспільних процесів. Поетичні погляди й світогляд Теліги формувалися завдяки дружній співпраці з "вісниківцями" (так називали тих, хто об'єднався довкола журналу "Вісник", що його редагував критик і публіцист Д. Донцов), серед них були Ольжич, Маланюк, Мосендз, Степанович, Лятуринська та інші. Загалом же творчість Олени Теліги відносять до так званої "Празької школи" (групування поетів-емігрантів міжвоєнного двадцятиліття). Особливості її поезії — вишуканість у тематиці, настроях, що поєднуються з народною світосприймання; відбиття української духовності, волі до життя, правди, краси; звернення до історичних тем і мотивів.
Объяснение: