В житті кожного рано чи пізно наступає мить, коли він замислюється: а чи багато я прожив на світі? Звісно, для когось навіть неповні тридцять років - досить великий проміжок часу, за який можна досягти чимало. Втім, на мою думку, у двадцять вісім життя не завершується. Навпаки, в багатьох саме тоді воно починає вирувати найбільше.
Як не дивно, за три десятиліття людина встигає лише закінчити навчання та почати власний шлях у доросле життя. Саме після випуску з університету відкривається найбільша кількість можливостей. І до двадцяти восьми років кожен лише завершує будувати фундамент майбутнього щастя. Якщо раніше все склалося добре, то до цього часу в когось дитина пішла в садочок, в інших - до школи. Стабільний заробіток дозволяє двічі на рік їхати на відпочинок, любляча дружина чи чоловік завжди підтримує у скрутну хвилину. До старості ще далеко, тому можна викроїти чимало часу влітку або взимку для власного задоволення або для того, щоб провести його з сім'єю. У будь-якому разі, думки про те, що скоро це може скінчитися, не виникають, адже саме зараз життя кожного починається з новою силою.
Отже, двадцять вісім років - це, без сумніву, той вік, коли людина може почати існувати з задоволенням. Саме тому я вважаю, що ці дві цифри - не вирок та ознака безперечного кінця, а знак, що символізує новий розквіт душі та її переродження.
Думаю , це одна з кращих прислів’їв . Невипадково , прислів’я – це народна мудрість , накопичена століттями.Людина народжується і відразу починається навчатися , насамперед , найпростішим речам : сидіти , ходити , дізнаватися маму і тата , пізніше вчиться сам справляти нужду , говорити , малювати , правильно тримати ложку , вести себе в суспільстві. Все це повинні дати дитині батьки.Потім чадо переступає поріг школи і встає на довгий і тернистий шлях до знань. У школі дитину вчать не тільки читати , писати , рахувати і жити в соціумі , а й думати , аналізувати , оцінювати , фантазувати. З часом нього формується своя точка зору , і він вчиться її доводити і відстоювати свою думку. Крім школи батьки можуть віддати свою дитину в музичну , художню , спортивну школи , де крім професійних навичок , він навчитися ще почуттю ритму , смаку , розвивається окомір , тренується сила волі і витривалість. Таким чином , розширюється кругозір дитини.По закінченні одинадцяти років , вже доросла, самостійна людина йде зі школи , але навчання його на цьому не закінчується , навпаки , з цього починається наступний , більш значущий період його життя – п’ять років університету. Зараз серед молоді побутує думка , що вища освіта не обов’язково для багатої і щасливого життя , приклади тому – мільйонери , що не закінчили навіть школу : Стів Джобс , Білл Гейтс , Генрі Форд і багато інших. Але справа в тому , що ці люди відрізняються від нас , вони не просто мислять по -іншому , вони діють і досягають результатів . Не кожен з нас здатний на таке , тому – вік живи вік учись .Скільки б не було тобі років , ти завжди можеш дізнатися що , чого раніше не знав. Головне – не треба цього боятися чи соромитися. І нехай тобі тридцять , сорок років – ніколи не пізно навчитися малювати , або грати , наприклад , на флейті. Найяскравіший тому приклад – М.В. Ломоносов , який почав вчитися у вісімнадцять років! І як виявилося , не дарма. Не бійтеся вчитися , адже навчання – світло !
В житті кожного рано чи пізно наступає мить, коли він замислюється: а чи багато я прожив на світі? Звісно, для когось навіть неповні тридцять років - досить великий проміжок часу, за який можна досягти чимало. Втім, на мою думку, у двадцять вісім життя не завершується. Навпаки, в багатьох саме тоді воно починає вирувати найбільше.
Як не дивно, за три десятиліття людина встигає лише закінчити навчання та почати власний шлях у доросле життя. Саме після випуску з університету відкривається найбільша кількість можливостей. І до двадцяти восьми років кожен лише завершує будувати фундамент майбутнього щастя. Якщо раніше все склалося добре, то до цього часу в когось дитина пішла в садочок, в інших - до школи. Стабільний заробіток дозволяє двічі на рік їхати на відпочинок, любляча дружина чи чоловік завжди підтримує у скрутну хвилину. До старості ще далеко, тому можна викроїти чимало часу влітку або взимку для власного задоволення або для того, щоб провести його з сім'єю. У будь-якому разі, думки про те, що скоро це може скінчитися, не виникають, адже саме зараз життя кожного починається з новою силою.
Отже, двадцять вісім років - це, без сумніву, той вік, коли людина може почати існувати з задоволенням. Саме тому я вважаю, що ці дві цифри - не вирок та ознака безперечного кінця, а знак, що символізує новий розквіт душі та її переродження.