1.Тугар Вовк прибув у Тухлю з: а) Києва;
б) Галича;
в) Львова;
г) Кракова.
2.У поезії «Заповіт» Т. Шевченка звучить заклик до боротьби, виражений словами:
а) «було чути, як реве ревучий»;
б) «на Вкраїні милій»;
в) «кайдани порвіте»;
г) «не забудьте пом’янути».
ІІ рівень (6 б.)
Продовжіть висловлювання:
1. Захар Беркут стояв біля найбільшої метальної машини й...
2. Тухольці не приховували радості, що хитрістю вдалося заманити нападників у долину гали, як вони, рятуючись, ...
3.«Все покину і полину до самого Бога молитися...»–це художній засіб, який називається
4. Перший «Кобзар» Т.Шевченка розпочинався поезією...
ІІІ рівень (1,5 б.)
Установіть відповідність між літературним героєм та його характеристикою:
1. Сивочолий мудрець, цілитель, патріот.
А. Дівчина.
2. Край дороги плоскінь вибирала.
Б. Захар Беркут.
ІV рівень (3 б.)
Напишіть твір-мініатюра на одну з тем
1) «Беркути додержують слова навіть ворогові і зраднику» за повістю І.Франка «Захар Беркут»).
3) Поезія, яка вражає... (за ліричними творами Т.Шевченка).
Відповідь:Дитинство це найкраща пора,адже саме тоді відкривається світ до романтики та пригод. Кожна дитина потрапляла в якусь трудність,де їй потрібно було виявити свою мужність та силу вміння розв'язувати таємниці. У творі Всеволода Нестайка" Тореадори з Васюківки" чітко розказується,як двоє найкращих друзів шукали таємниць,та розгадували їх. Саме тому,кожен може бути як вони,кожен може рити метро під свинарником, слідкувати за злодіями,ходити до підземелля,шукати динозавра в річці та інше.
Тому, я думаю що дитинство це найкраща пора,і саме тоді дитина розуміє,що таке пригоди,романтика та труднощі.
Пояснення:
Відповідь:... Я вже виросла,на дворі була глибока осінь яка здавалася холодною та не привітною. Якось я підійшла до вікна та побачила маленьку квіточку ,що самотньо росла на грядці. Я одягнулася та підійшла до неї,і раптом я побачила хрест біля неї,то була нагідка..
І спамяталося мені,як давно коли була ще дитиною,Фідріх саджав нас на коліна та співав свої німецькі пісні які здавалися нам дурними та незрозумілими. Спамятала,як кидали ми в нього грудки та топтали його грядки,а він ніколи не проганяв та не кричав на нас,Фідріх любив робити прикраси з цегли у вигляді сонця та квітів.
По щоках потекли сльози,я не могла повірити ,що була такою жорстокою до полоненого..
На наступний день я пішла за місто де поховали бідолашного Фідріха та поклала туди квіти.
– Пробачте нас будь ласка–сльози так і капали з моїх очей падаючи на пелюстки нагідок...
Я зрозуміла що не можна бути такими поганими, адже всі ми однакові незважаючи на те, що з інших країн. Не можна бути жорстокими до інших людей.
Пояснення: