1.У романі Чорна рада» П. Куліша відтворено події
А Коліївщини
Б доби Руїни
В боротьби під проводом Б.Хмельницького
Г кріпацтва
Д пореформеної доби
2.Головна ідея роману «Чорна рада» полягає у
А возвеличенні давньої України княжих часів
Б неприйнятті міжнаціональної ворожнечі різних суспільних верств
В утвердженні думки про необхідність національної злагоди українців
Г оспівуванні славного минулого козацької держави
Д возвеличенні високого почуття – кохання
3.У романі «Чорна рада» НЕ ПОРУШУЄТЬСЯ проблема
А взаємин між панством, старшиною Б відносин між Україною і Росією
В кохання й подружнього щастя
Г збереження для нащадків фольклорної спадщини
Д ролі державного діяча в суспільному житті
4.У словах «думав, як би Вкраїну на добру дорогу вивести», «нам іще далека дорога», і ногу поставив на поріг, щоб іти в далеку дорогу» наскрізним є
А образ України В образ невідомості Д образ патріота
Б образ дороги Г образ рідної хати
5. Прочитайте рядки.
Весело і тяжко згадувати нам тебе, старий діду Києве! Бо й велика слава не раз тебе осіяла, і великі злигодні на тебе з усіх боків збирались… Скільки-то князів, рицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави; скільки-то на твоїх улицях… на валах і церковних цвинтарях пролито крові християнської!
Цей уривок є таким композиційним елементом повісті «Чорна рада»:
А міський пейзаж В пролог Д ліричний відступ
Б епілог Г епіграф
6.Прочитайте рядки.
Темний він був на очі, а ходив без проводиря; у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж він робив із тими грішми? Викупляв невольників із неволі. Іще ж до того знав він лічити усякі болісті і замовляти усякі рани…
Це характеристика
А Якима Сомка Б Івана Брюховецького
В Божого Чоловіка Г Череваня
Д Васюти Золотаренка
7.Прочитайте рядки.
…чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані – і пучки видно. Хіба по шаблі можна б здогадуватися, що воно щось не шабля аж горіла от золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська. Так наче собі чоловік тихенький.
Це опис зовнішності
А Шрама Б Пугача
В Сомка Г Тетері
Д Брюховецького
8.«Дай Боже, щоб обидва береги Дніпровії приклонились під одну булаву!», - заявляє
А Божий чоловік Б полковник Черевань
В Іван Шрам Г Яким Сомко
Д Іван Брюховецький
9.Установіть відповідність.
Художній засіб Приклад
1 метафора А …підійму його з усіма полками на Тетерю,
2 фразеологізм й привернем усю Україну до одної
3 порівняння булави.
4 метонімія Б Ідуть вони, аж бандура заговорила голосніше.
В …в його пісня лилась, як чари, що слухає
чоловік і не наслухається.
Г Усе харцизяки поздирали, як узяли до
в’язення; тілько вишиваної сріблом да
золотом сорочки посовістились ізнімати.
Д Тетеря, бач, пронюхав, що тут коїть супротив
його Шрам…
10. Установіть відповідність.
Художній засіб Приклад
1фразеологізм А Забряжчали, задзвонили шаблюки страшно.
2 прислів’я Б Леся сама себе не пам’ятала од жаху.
3 синоніми В Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий;
4 епітети довга, густа чуприна…
Г Недовго поорудуєш, празький сину, коли
взявсь
Брехати по-собачи, то й пропадеш, як собака.
Д Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся!
11.Події в романі «Чорна рада» розвиваються в такій послідовності:
А викрадення Лесі – Чорна рада – одруження Лесі й Петра – покарання Тура біля стовпа
Б викрадення Лесі– покарання Тура біля стовпа - Чорна рада – одруження Лесі й Петра
В покарання Тура біля стовпа - викрадення Лесі - Чорна рада – одруження Лесі й Петра
Г Чорна рада - викрадення Лесі - одруження Лесі й Петра - покарання Тура біля стовпа
Д одруження Лесі й Петра - викрадення Лесі - Чорна рада - покарання Тура біля стовпа
12. Установіть відповідність.
Герой Портрет
1 Тур А …не всидів би у своїй парафії, чуючи, як ллється
2 Шраменко рідна йому кров за безбожний глум польських
3 Сомко консистентів… над українцями, за наругу
4 Шрам католиків і уніатів над греко-руською вірою.
Б …тільки похитувавсь, гладячи черево; а щоки – як
кавуни:сміявсь од щирого серця. Така була в його
вдача.
В Він добрий був син і щирий козак; лучче йому з
нудьги загинути, ніж панотця навік преогорчити
і золоту свою славу гряззю закаляти.
Г …високий, огрядний собі пан, кругловидий,
русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку;
очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи
заговорить, то справді по-гетьманськи.
Д …здоровенний козарлюга. Пика широка,
засмалена на сонці; сам опасистий; довга,
густа чуприна, піднявшись перше вгору,
спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз
позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і
грають, а чорні, густії брови аж геть піднялись
над тими очима…
Устина мала важке дитинство: «Ватька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях». Відколи у десятирічному вщі йі взяли до панського двору, вона нічого окрім цілоденної, праці й не бачила. Особливо нестерпним життя Устини стало після приїзду панночки-інститутки, до якої її приставили покоївкою.
Устина зазнала багатьох знущань і від старої поміщиці, і від молодої, але це не зломило її життєлюбності і веселої вдачі: «Було мене й б'ють (бодай не згадувать) — не здержу серце, заплачу, а роздумаюсь трохи — і сміюся». Устина прагне волі та вірить у краще майбутнє. «Любо на волі дихнути», — така думка Устини проходить через усю повість.
Життя кріпачок у старої поміщиці було важким: кожного дня праця в «дівочій», постійна лайка від старої поміщиці, а нерідко — бійка. З приїздом панночки в маєток життя стало ще нестерпнішим. Особливо багато лиха зазнала Устина, коли інститутка обрала її собі за покоївку: «Прийду було її вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся! Заплітаю коси — не так! Знов розплітую та заплітаю, — знов не так!.. Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коЛе, і водою зливає, — чого, чого не доказує над моєю головонькою бідною!».
Постійні утиски та знущання залишила свій відбиток у душі Устини, виробивши в неї терпеливість і покірність, але разом з тим, і ненависть до панів. Одного разу інститутка ледве не задушила Устину: «Я тебе на шматки розірву! Задушу тебе, гадино... Вона мене, як схопить за шию обіруч!.. Руки холодні, як гадюки»,
Марко Вовчок через Устину висловила власне ставлення до гнобителів і цим кинула докір інституту «благороднихдівиць»,якнйне давав своїм вихованкам справжніх знань, освіти, не виховував рис благородства: «Чого там панночки нашої не навчено! А найбільш, бачся, людей тумашіти!».
Устина виросла серед чужих людей, тому вона добре розуміє чуже горе, співчуває своїм подругам. Вона добра, лагідна дівчина. Коли Катря запитує Устину, яка з себе молода пані, та відповідає правдиво: «Недобра». Устина здатна на глибокі почуття, щиро кохає Прокопа, вле в умовах кріпосництва їх одруження не принесло щастя. Дівчина солідарна зі своїм чоловіком Прокопом, з Катрею і Назаром, поділяє їхні думки і настрої. її наділено тонким розумом. Устина є виразником народної мудрості: у мові Устини багато прислів'їв («Уродись, кажуть, та і вдайся», «Журбою поле не перейдеш»).
Устина — віддана дружина. Коли пани віддали Прокопа у москалі, до Києва разом з ним виїхала й Устина. її життя в місті трохи покращало, бо вона вже не залежала від панів і сама заробляла гроші для родини. Коли Прокіп пішов з військом у похід, Устина живе спогадами про нього, вірою в краще майбутнє.
Образ Устиии є дещо узагальненим образом жінки-кріпачки із багатьох інших творів Марка Вовчка.
В спекотний день, в гаю тiнистiм
Вовцюра зморений лежав
Прикривши пузо своє листям
Про щось собi вiн мiркував
-«Чiтал я, каже, у газетi
(Газети ж бо у нас не вруть)
Шо будто где-то там на свєтє
Вегетарьянцями живуть».
Мiркує далi : «Бач, як добре
З усими в мирi й дружбi жить,
Щоб i любов була як море,
Щоб брагу навiть з зайцем пить»
Так мiркував вовцюра добрий,
Вегетарьянцем стать хотiв
А а потiм зайця в лiсi з'їв.
Мораль цієї байки є такою
Хоч так крути її, хоч сяк
Всі добрі помисли з тобою
Поки немає голоду ознак.