1. У творі В. Дрозда "Білий кінь Шептало" порушені всі названі проблеми, окрім: *
а)людини у суспільстві
б)свободи і неволі
в)особистості і натовпу
г)ролі митця в суспільстві
2. Укажіть жанр твору Ю. Винничука "Місце для дракона" *
а)історична трагікомедія
б)повість-казка
в)новела
г)соціально-побутова казка
Вариант 5
3)У творі Ю. Винничука "Місце для дракона" порушені всі названі проблеми, окрім: *
а)доцільності самопожертви
б)людини і мистецтва
в)вірності і зради
г)історичної правди
4. Під час військових подій у першу чергу, на думку Пустельника, гинуть (Місце для дракона"): *
а) письменники
б) боягузи
в) філософи
г) учені
5)Найбільше князь боявся ("Місце для дракона") *
а)неслави
б)повстання народу
в)зради воєводи
г)що не зможе подолати змія
6)Укажіть героя твору, який "голову мав тямущу", був талановитим, писав вірші: *
а)Вітька Горобець (В. Чемерис "Вітька + Галя")
б)князь(Ю. Винничук "Місце для дракона")
в)Петро (В. Чемерис "Вітька + Галя")
г)Грицько (Ю. Винничук "Місце для дракона")
7)Вкажіть художній засіб із твору В. Дрозда "Білий кінь Шептало": "... по небу прокотився невидимий гуркіт і впав десь поблизу, за лісом" *
а)епітет
б)анафора
в)персоніфікація
г)гіпербола
выбери, что нужно
Объяснение:
Розділ 1, у якому з’являється Машка
Дружна й патріотично налаштована сім’я Руснаків купує вітчизняний автомобіль червоного кольору не першої молодості й дає йому ім’я – Машка. Татів друг пан Богдан, історик та мандрівник, розповів, що, маючи машину, вони можуть врятувати цінну старовинну річ, реліквію, якій загрожує небезпека, а то й навіть знищення. Наталочку захопила ця історія.
Розділ 2, у якому з’являється патріотично настроєний привид
Виявляється, у квартирі пана Богдана почав з’являтися патріотично налаштований привид. Від нього пан Богдан дізнався, що на старому бойовищі, можливо, у замку чи фортеці на заході України хтось знайшов старовинну козацьку шаблю і тепер хоче продати її людині, яка або знищить її, або вивезе за кордон. Треба знайти злочинців і врятувати козацьку реліквію.
Руснаки вирішили самі зустрітися з привидом. Зустріч відбулася, але привид не міг говорити і пояснював, що робити і куди їхати, лише жестами. Наталочка згадала, що найбільша битвою війська Богдана Хмельницького з поляками була в червні 1651 року під Берестечком! Незабаром мали відзначати річницю цієї битви, і сім’я вирішила їхати саме в Берестечко.
Розділ 3, у якому з’являється елегантний незнайомець
Руснаки зібралися в мандрівку. Тато позичив у пана Богдана намет і карту автошляхів України, мама приготувала їжу, і сім’я відправилася в дорогу. На бензозаправній станції Наталка вийшла з машини, щоб розім’ятися, і познайомилась з елегантним, модно одягнутим хлопцем Антипком.
Він вгадав, що Руснаки їдуть в Берестечко на урочистості і навіть знав про їх намір відшукати козацьку реліквію. Сім’я Антипка теж прямувала на Захід з тією ж метою. Наталка подумала, що привид вирішив доручив це завдання не тільки Руснакам, а ще комусь.
Антипко переконав дівчинку, що спочатку краще відвідати замки, бо в Берестечку буде багато людей, і все, що можна там знайти, вже знайшли інші люди. Замків багато, тому Антипко запропонував розділити їх – одні відвідають Руснаки, а інші його сім’я. І порадив спочатку відвідати відвідати замок в Дубно, який був якраз по дорозі в Берестечко. Наталку захопили розповіді Антипка про скарби в замку князів Острозьких, і вона вмовила батьків звернути в Дубно.
Розділ 4, у якому плани несподівано міняються
Ні жителі, ні працівники замку-музею про скарби Острозьких і шаблю нічого не знали. У готелі Наталка зустріла Антипа. Той розповів, що знає від привида про те, що нібито власник шаблі саме з Дубна, а купити її має чоловік з Кам'янця-Подільського. Але Антип не знав, де відбудеться зустріч: чи то в Кам’янці на Турецькому мості, чи під Дубном у Тараканівському форті. Тому Наталка без батьків, щоб не привернути увагу зловмисників, мала чекати на зустріч в Дубні, а Антип в Кам’янці.
Наталка, незважаючи на небезпеку, не злякалася, але як відпроситися в батьків, не знала. Тоді Антип запропонував їй збрехати їм. Згодом вони ще раз узгодили план дій і попрощалися. Увечері Наталка довго не могла заснути, думала про шаблю, про Антипка, який все ж чимось їй не подобався. Дівчинку проймало передчуття біди. А коли все ж заснула, наснився зажурений козак, що дорікав її в тому, що вона не вберегла шаблю.
Розділ 5, у якому ніхто не з’являється, натомість Наталка пропадає
Умовити батьків повернути до Тараканівського форту було складно. Тато подзвонив до пана Богдана, і той сказав, що вчора привид буквально шаленів, хапався за голову й крутив пальцем біля виска. Пан Богдан побоювався, що Руснаки втраплять в халепу. Тому тато був насторожений, а мама квапилася до Берестечка.
Наталка все ж змогла вмовити батьків ненадовго заїхати в форт. Коли приїхали, сама побігла на кручу і знайшла за пагорбом вмуровані двоповерхові каземати. Дівчинка пройшла крізь темний і страшний підземний хід до внутрішнього двору й побачила два вузькі входи в стіні, про які їй казав Антип. В одному з них вона мала сховатися.
Почувши голоси, кинулася до найближчого входу, провалилася в пустий колодязь і зрозуміла, що сама з нього не вибереться. Покликати на до людей, чиї голоси почула – може то були продавець і покупець шаблі? – але на її крики ніхто не відізвався.
Тим часом до батьків Наталки прийшов Антипка і сказав, що дівчинка пішла на екскурсію і просила їх спокійно чекати її повернення.
Раптом Машка загуділа на всю долину. Тато спробував її вимкнути, але Машка не вимикалася. Тато здогадався, що машина хотіла подати якийсь знак, і батьки пішли на пошуки доньки. Завдяки сільському парубку, який приїхав дізнатись, чому гуде Машка, Наталочку знайшли живою і неушкодженою.
Сільський хлопчина сказав, що якби Наталка пішла до сусіднього проходу, то впала би в колодязь з водою. А мама розповіла, як Антип обманув їх. Тоді дівчинка розповіла батькам, що Антип теж шукає козацьку шаблю і саме він послав її в форт…
Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської "Земля" 1902 р. з’явилась велика повість з селянського життя – “Земля”, присвячена батькові письменниці Юліанові Кобилянському. Зі спогадів Кобилянської про причину написання цього твору можна зробити висновок про те, що “Земля” не була даниною селянській тематиці, не була відповіддю на бажання деяких критиків. Це було органічне продовжування тих ідейно-творчих шукань, що виявились у всій її попередній творчості. Провівдна ідея “Землі” Кобилянської підкреслена в епіграфі німецькою мовою: “Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша.” У повісті не слід шукати якогось глибокого аналізу соціальних взаємин, хоч там згадується про малоземелля і загострення соціальної боротьби між окремими групами селянства. Ми бачимо змалювання селянського побуту, зокрема забобонів, вірувань “тіней забутих предків”.
Драма - братовбивство через землю дала письменниці змогу проникнути в душу ... Слайд 4
Драма - братовбивство через землю дала письменниці змогу проникнути в душу трудової людини, розкрити світ її душевних переживань, важливі сторони народного життя. На прикладі з життя однієї селянської родини О.Кобилянська талановито показала характерні явища тогочасної капіталістичної дійсності, пов’язані з процесом пролетаризації селянства, посиленням влади землі над трудівником-хліборобом. Відштовхнувшись від конкретного, локального факту, письменниця піднялась до широкого художнього узагальнення , створила життєво правдиві й психологічно достовірні образи - Івоніки, Марійки, Михайла, Анни та інших, в яких втілила думки, мрії й сподівання трудового буковинського селянства.
Повість Ольги Кобилянської "Земля" сповнена тривогами за моральність сп... Слайд 5
Повість Ольги Кобилянської "Земля" сповнена тривогами за моральність співвітчизників, за людське в людині і духовну долю українського села. Задум повісті народився від глибокого внутрішнього болю, що його викликало бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів народної етики,зневаження загальнолюдських цінностей, уставлених віками цивілізації.
У центpі уваги О.Кобилянської - доля сім'ї Федоpчуків. Письменниця поступо... Слайд 6
У центpі уваги О.Кобилянської - доля сім'ї Федоpчуків. Письменниця поступово показує залежність цієї сім'ї від землі, яка сама по собі чарівна і багата. Для Івоніки Федоpчука головне у житті - земля, праця, честь. Він був колись "бідним заpібником", життя змушувало його хилитися "перед людьми й Богом", тяжко заробляв гроші, щоб потім купити собі землю. Завжди покірний долі, все життя мовчки і тяжко працював на землі. Лише тяжкою працею, тяжкою і невсипущою, він досяг всього. У цьому працьовитому чоловікові живуть глибокі людські почуття. Земля для Івоніки становить зміст його життя, а тому такою страшною була його трагедія - трагедія розчарування в ній. В центрі повісті образ Івоніки Федорчука, якого письменниця наділяє рисами типового буковинського селянина - працелюбного, чесного дбайливого. Така і його дружина. Всю свою силу вони віддали землі. І сина Михайла Івоніка прагне одружити з Парасинкою не лише тому, що вона дівчина добра, роботяща, а й тому, що їхні ниви поряд – “граничать між собою, становлять одну рівнину, їх сила однакова” – і, отже, після одруження Михайла й Парасинки об’єднаються... Та цим мріям не судилося здійснитися.
Молодший син Сава і Рахіра, на противагу Михайлові і Анні змальовані темними барвами. Саву в його лихих вчинках до певної міри ще стримували батьки, від яких він сподівався одержати належну йому частку землі й одружитися з Рахірою. Але батьки були проти цього шлюбу, бо Рахіра не мала землі і була ледащицею і злодійкою. Крім того доводилася Саві двоюрідною сестрою. Підвладний лише своїм почуттям, Сава вирішує таки одружитися з Рахірою. Та вона цілком резонно застерігає його: “Як не будеш мати землі, то не зможемо побратися! З чого нам жити?” А батько за непослух погрожував усю землю віддати Михайлові – він з дитинства працював на ній, не покладаючи рук. Так старший брат став на заваді молодшому. Усе це, зрештою, призвело до трагічної загибелі Михайла. Його смерть сколихнула село, вона в саме серце вразила старих батьків, зламала молоде життя Анни, вивела з душевної рівноваги Саву, який, хоч і одружився з Рахірою, не знайшов з нею щастя.
Все духовно краще, що є в роду Івоніки, успадкував старший син Михайло – його... Слайд 8
Все духовно краще, що є в роду Івоніки, успадкував старший син Михайло – його надія і гордість. Образ цей письменниця подає на повен зріст, показуючи Михайла і в його щоденній праці, і на військовій службі, і в ліричних взаєминах з коханою дівчиною Анною – душевно тонкою натурою, на долю якої випали тяжкі страждання. Михайло , як і Анна, ніжний душею, лагідний вдачею. Він у розпачі й близький до самогубства, коли його забирають до війська.
Читач відчуває всю неслушність такого розв’язання проблеми, йому хочеться ск...