1. Укажіть автора твору та кому з персонажів належить цитата. 1) «Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте… Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті, ото ваше вино»;
2) «Дорого заплатив я за волю, гірку діну дав… Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею…»;
3) «Нічого не буде… Відвезуть… А що я дурно не хочу твоїх грошей, то скажу тобі, що повезуть його позавтра вранці…».
4) «Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій, сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком».
5) «Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він схожий на Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах…»;
6) «Дід піднімає кудлаті брови і слухає. Його мутні очі дивляться в простір, а усмішка розсуває зморшки».
Відповідь:
16. 250 десятин,ставок рибний має... - панок Смоквинов
17. Калитка міняє гроші в... Невідомого (якщо на фальшиві)
18. Чиїм статкам найбільше заздрить Калитка? Жолудя
19. Чому не може скупити землі Смоквинова? не вистачає всіх грошей - у нього є лише п"ять тисяч, а потрібно двадцять тисяч
20. Савка приходить до Калитки з метою... позичити грошей
21. Мотря подобалась Парасці, бо була... - красива, здорова, роботяща цитата: "... дівка красива, здорова, зна всі порядки: коло птиці, коло свиней, коло корів — одно слово, хазяйка біля всього; в хаті, як у кімнаті; я вже нездужаю, а против неї, скілько їх у нас не було, ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, хоч і без олії іноді, а всі їдять, не нахваляться"
22. Калитка замість п’яти тисяч дав... три тисячі жиду за фальшиві гроші (а фактично за купу паперу)
23. Хто врятував Калитку від смерті? - копач Бонавентура вийняв його з зашморгу
24. Слово “калитка” означає... - торбина для грошей, гаманець
Пояснення:
Автор: Олександр Олесь.
Збірка: Княжа Україна.
Жанр: поема.
Рід літератури: ліро-епос
Вид лірики: історична (патріотична).
Тема: розповідь про період правління князя Ярослава, його піклування про свій народ та батьківщину.
Ідея: уславлення мудрості, патріотизму, широти поглядів Ярослава та його праці заради добробуту України.
Головна думка: наслідувати заповіт Ярослава Мудрого, вірити в згуртованість народу, мати активну життєву позицію.
Проблематика твору: активна життєва позиція людини, прагнення до знань, захист Батьківщини.
Композиція твору “Ярослав Мудрий”
Зав’язка: Ярослав зайняв престол.
Розвиток дій: Україна розцвіла: Київ другим Царгородом став, човни чужинців припливли в Київ.
Кульмінація: перемога над печенігами та заповіт князя.
Розв’язка: недовго пам’ятали діти мудрий заповіт.
Художні засоби твору “Ярослав Мудрий”
Епітети: Ярослав розумний; бідне місто; пишний сад; живий, шумливий Київ; препишний двір; розкішний двір, чужоземні посланці; пишнім троні; грізним берлом; низько кланялися; грали весело; ситого обіду; муштрованих звірят; народного майна; бивсь хоробро; Боян великий; найславніший із співців; вінок безсмертний; бесмертних слів; дні короткі; в ліпшу сторону; спільної мети; мудрий заповіт.
Порівняння: «зацвіла, як пишний сад», «як про друга, як про сина, дбав про його Ярослав», «а незгода, наче вітер, все по полю рознесе», «тинятиметесь …, як вигнанці й жебраки».
Метафора: «сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів», «мудрість …була в ділах», «йти до спільної мети», «розгубите ту землю»
Персоніфікація: «пролетіли дні короткі», «тільки мир збере усе, а незгода…все по полю рознесе»
Анафора: «Бідувало бідне місто, бідувало і село».
Уособлення: «пролетіли дні».
Протиставлення: «мир збере …, а незгода… рознесе», «розгубите ту землю, що придбали вам батьки».
Головні герої – князь Ярослав Мудрий, чужоземні посланці, народ, сини князя.
Риси характеру Ярослава Мудрого: розумний, далекоглядний, невтомний, вдумливий, розсудливий.
Фрагмент збірки «Княжа Україна» «Ярослав Мудрий» оповідає про прихід князя Ярослава до влади та добу його правління, яка характеризується розквітом України, а саме — розвитком торгівлі, встановленням дипломатичних відносин з іншими державами, початком будівництва. Це був славетний період розвитку України. На жаль, після смерті Ярослава його сини не змогли гідно продовжити справу батька.