1.Укажіть, символом чого є євшан-зілля в однойменному творі М. Вороного? а) історичної та національної пам'яті;
б) рослинного світу України;
в) ханської влади;
г) материнської любові.
2.Укажіть, який з наведених творів НЕ є піснею літературного жанру:
а) "Ще не вмерла Україна"
б) "Молитва"
в) "Заплету віночок, заплету шовковий"
3.Чому саме гудця старий хан вирішив послати на пошуки свого сина? (поема "Євшан-зілля" М. Вороного )
а) гудець знав декілька мов
б) гудець був дядьком ханського сина
в) тільки він знав дорогу у світ хрещений
г) тільки він умів словом та піснею торкнутися людської душі
4.Які рядки з поеми М. Вороного «Євшан-зілля» розкривають її головну думку?
а) Там, де пустка замість серця,
Порятунку вже не буде!
б) Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати!
в) Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Що на певний шлях направить, -
Шлях у край свій повороту?!
5.В уривку "Рідний степ, широкий, вільний, пишнобарвний і квітчастий" для змалювання краси степу М.Вороний використав
а) порівняння
б) метафору
в) епітети
г) гіперболу
в) з чотирьох частин.
6.Які художні засоби є в рядках :
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
а) анафора, риторичне звертання, метафори
б) гіпербола, епітет, анафора
в) епітет, риторичний оклик, паралелізм
г) метафори, гіпербола, пестливі слова
7.Який художній засіб ілюструють наведені приклади: "синє море", "биті шляхи", "ненька старенькая"
а) метафору
б) епітет
в) паралелізм
г) анафору
8.Рідні половецькі степи юнак з поеми "Євшан-зілля" М.Вороного згадав завдяки
а) пісні гудця про лицарські половецькі походи;
б) пахощам євшан-зілля;
в) колисковій пісні;
г) почутому від гудця про страждання його батька.
Завдання 9-11 передбачають розгорнуті відповіді на запитання
(завдання 9-10 - 1б. 11- 2б.)

9.Як ви гадаєте, чому не розповідь і не пісня гудця, а саме євшан –зілля зворушило ханського сина?
10. Поміркуйте, що для нас є ліками проти забуття? Що може повернути нас з далекого краю в отчий?
11. Роль якого героя з поеми «Євшан- зілля» ви б зіграли, якби вас запросили знятися в кінофільмі за мотивами цього твору.Поясніть свій вибір

12. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: (3б.)
А) Для чого ми маємо знати минуле нашого народу.
Б) Чим мене приваблює поема М. Вороного «Євшан-зілля».

Сколько существует человечество, столько продолжаются споры о духовное и материальное в жизни человека. К сожалению, в наше прагматичное время духовность отходит на второй план, но материальное не может вытеснить влечение человека к прекрасному, не может убить настоящих чувств, потому что на страже духовности стоит творчество настоящих художников.

Лина Васильевна Костенко всей своей жизнью и творчеством доказывает, что человек должен иметь крылья, которые вознесут ее над обыденностью, дадут ощущение полета.

Настоящий художник сумеет найти поэтические образы в самых обыденных вещах. Находясь ранней весной в Польше, Лина Костенко залюбовалась могучим природным явлением: на реке Одре что снимался лед. Казалось, зима еще не сказала своего последнего слова, и не успела огледіться, как проснулись деревья и на Одре лед потемнел». Буйно ломилась лед крошился лед, и вот «на последней льдине одинокая чайка плывет». Куда она разогналась, что будет, как почти прозрачную льдину «размоет вода весенняя», и этот неуверенный приют затрещит, відломиться и уйдет под воду? И зачем свободной птичьи почву под ногами, если она имеет широкие и сильные крылья? Картина могучего ледохода и образ бесстрашного крылатого птицы стали основой первого в диптихе стихотворения Лины Костенко «Чайка на льдине». Второе произведение «Крылья» стал логическим продолжением первого, ведь писательница вновь возвращается к образу птицы, который будет жить в небе, если не будет земли, не будет иметь богатства, «то будет воля», а облака в вышине развеют ощущение одиночества. «А как же человек? А что же человек?» — тревожно звучат риторические вопросы. Поэтесса знает ответ. Человек

Живет на земле.
Сама не летает.
А крылья имеет.
А крылья имеет!

Крылья — это правда, честность, доверие, вечное стремление, искренность, щедрость. У кого-то они созданы из песни, у кого — то- с надежды или поэзии и мечты, и в любом случае «Человек якобы не летает... А крылья имеет. А крылья имеет!» Последние слова стихотворения, звучащие рефреном, утверждают позицию поэтессы: человек должен иметь крылья, чтобы вознестись над обыденностью, чтобы материальное не ослепило ей глаза, не уничтожило личность каждого из нас.

Над питанням, який носить не тільки філософський, але й релігійний характер: «В чому полягає сенс життя людини?», задумувалось багато людей. Навіть можна сказати не багато, а всі.

Такі видатні як Григорій Сковорода, Вікентій Хвойка, подружжя Кюрі цікавились цим питанням і у кожного із них був свій погляд на те, для чого ми прийшли на цей світ. Ці питання були актуальними не лише в ранні епохи, вони не втратили своєї популярності і в наші дні.

Кожна  людина сама для себе вирішує сенс свого існування. Для когось він полягає в добробуті своєї родини, а для інших в служінні своєму народу, Богові і т.п. Одні вбачаюсь сенс буття в даруванні людям, які їх оточують радості, а інші в хорошому заробітку, який можна буде витратити на власні потреби, для відпочинку та розваг.

Людина прийшла на цей світ не лише для того, щоб існувати, розмножуватись і помирати. Вона повинна залишити якусь частинку себе для навколишнього світу. Лише ті люди, які живуть для інших зможуть стати справді щастливими. Кожен із нас повинен мати свою думку і не йти за всіма.

Особливо це стосується теперішнього часу. Коли традиції і культура занепадає і кожна індивідуальність стає сірою масою. Людина повинна вміти дарувати тим хто нас оточує позитивний настрій, усмішку. Не даремно кажуть «Поделись улыбкою своей и она к тебе не рас еще вернется», адже те, як ти відносишся до світу, та до людей, які тебе оточують впливає і на тебе.

Однозначно на питання в чому полягає сенс життя кожна людина відповідає по-різному. У кожного із нас своє призначення, заради якого ми прийшли на цей світ і шкода, що багато людей це не розуміюсь. Вони пливуть по річці життя і не хочуть нічого змінювати. Їх повною мірою задовольняє те, що вони їдять, п’ють, і в що одягаються. А коли навіть когось це і не влаштує, то він просто промовчить, тому що так роблять всі його знайомі і родичі.

Звісно будуть і ті, які не мовчатимуть, які будуть боротися за свої традиції, культуру і знайдуть сенс життя, коли ближче познайомляться з навколишнім та внутрішнім світом. Але таких людей, як раніше було написано — одиниці.

Це питання було, є і буде актуальним на протязі багатьох років і кожна людина, яка вважає  себе індивідуальною, вирішить в чому полягає сенс життя. А інші так і будуть продовжувати бути лише сірою масою.