1.Укажіть вид речення.
А. Над хвилями моря, на скелі, хороша дівчина сидить, в лавровім вінку вона сяє, співецькую ліру держить. (Леся Українка)
Б. Дівчина зірвала лавровий вінець і в хвилях шумливого моря знайшла своїй пісні кінець. (Леся Українка)
В. Ти не йди в пишний дім, де музика бринить, де танцюють веселії пари. (Леся Українка)

2.Перепишіть. Поставте, де потрібно,розділові знаки.
Був сон мені колись богиню ясну фантазії вбачали мої очі. (Леся Українка). Всі наші сльози тугою палкою спадуть на серце серце запалає. (Леся Українка). Ні долі ні волі у мене нема зосталася тільки надія одна. (Леся Українка) Уже скотилось із неба сонце заглянув місяць у моє віконце. (Леся Українка). Глянуть на лиман то й втішається око. (Леся Українка). Мені снилося червонії рожі променіли в промені золотистім і були на райські квіти схожі…(Леся Українка)

3 Знайдіть правильну схему зазначеного речення, розставивши розділові знаки.
Ось день проминув зник і вечір погожий ніч криє і місто і табір ворожий. (Леся Українка)
А. [ ] , [ ] , [ ], [ ]
Б. [ ], [ ], [ ]
В. [ ], [ ]

4. Установіть відповідність між безсполучниковими реченнями та їх схемами- моделями (розділові знаки випущено).
I. Пролітав буйний вітер над морем по безмірнім широкім білі хвилі здіймались високо і знялися од вітру ще швидше загукали як військо вороже…(Леся Українка)
II. Все здалось до роботи перевесло й шнур плуг сокира й лопата виводили мур. (Леся Українка)
III. Винесли тіло цариці люд заступив йому путь. (Леся Українка)
А. [ ], [ ] одночасність
Б. [ ]: [ ] пояснення
В. [ ] - [ ] зіставлення

5.Побудуйте складне безсполучникове речення, синонімічне поданому.
А. Я те бачу, що ти мене і жалуєш, і любиш, хоч я тобі чужа. (Леся Українка)
Б. Якщо прийде журба, то не думай її рознести у веселощах бучних за столом… (Леся Українка)

6. Укажіть складне безсполучникове речення,в якому правильно поставлені розділові знаки(дві правильні відповіді).
А. У легендах стародавніх -справедливості немає; все там річ іде про жертви -та кривавії події. (Леся Українка)
Б. Колись давно в далекій стороні була війна страшна і незвичайна те лихо звалось - білою війною. (Леся Українка)
В. Вона була при зброї: у руках був заступ гострий, а в кишені куля. (Леся Українка)
Г. У темряві темній, серед ночі до мене часто гість непевний -приліта, він поглядом жахає і віта. (Леся Українка)
Д. Виросла там квітка у темниці: в ямі, ми її зірвали – нехай буде з нами. (Леся Українка)

7. Складіть чотири складних безсполучникових речень, уживаючи різні розділові знаки (кома, крапка с комою, двокрапка, тире)

Немає жодних сумнівів у тому, що Тарас Бульба – це справжнісінький народний герой у повісті Миколи Гоголя. Як мені здається, автор сміливо показує, що справжній народний герой зобов’язаний бути не тільки сильним, розумним і чесним, а й мати дуже важливу якість – здатність відмовитися від своїх інтересів на догоду своєму народу. Навряд чи серед людей був хтось ближче для Тараса Бульби, ніж його сини – Андрій і Остап. Але, тим не менш, Тарас зміг відмовитися від своєї батьківської любові, коли це було необхідно його народу.

Повість В. Нестайка "Тореадори з Васюківки" вражає динамічністю подій. Не встигає закінчитися одна пригода з її головними героями, а вже починається інша. І щоразу фантазерам Яві та Павлуші, які сплутали вигадки з дійсністю, доводиться виплутуватися з комічних ситуацій.

Вони захоплено уявляють, як відбудеться вперше в історії Васюківки таке вражаюче видовище, як бій биків. Подивитися на тореадорів Івана Реня і Павла Завгороднього приїдуть з усієї України, їх покажуть по телевізору. Але що поробиш, якщо корова Контрибуція не розуміє добрих намірів сміливих тореадорів і заганяє їх у багно.

Відважні Ява і Павлуша готові врятувати сільського винахідника й умільця Фарадейовича. Але й ця пригода завершується комічно: вибухає не бомба, а глиняний глечик. Хлопці вкотре потрапляють у халепу. Замість винагороди їм доводиться ліквідовувати сліди свого перебування у хаті Фарадейовича.

Даремно не розуміють добрих намірів "тореадорів" ні їх рідні, ні односельці. Але друзі чужої іронії не сприймають. "От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці!" — каже про них дід Саливон. Ява і Павлуша сприймають дідові слова "за чисту монету". Вони згодні, щоб всі про них так говорили, щоб слава гриміла на всю Васюківку. Хоч слава про них і так гримить.

Захоплюючий сюжет повісті побудовано так, що розв'язка пригод виникає несподівано, коли її не чекаєш. Можливо, це трапляється тому, що "життя — заплутана і складна штука". Хто може наперед знати, що свиня провалиться в підземний хід і зруйнує метро? Хіба є щось страшне в лісовому птахові? А лектор, який читав лекцію про виховання дітей у сім'ї, ненароком впаде зі сцени та ще й виллє на себе воду з графина.

Може, саме завдяки цій сплутаності життя, починаєш розуміти, хто твій справжній друг. Мабуть, автор повісті недаремно використав такий веселий епізод для розповіді Павлуші про те, як він потоваришував із Явою. Бо саме в непередбачуваних випадках найкраще проявляється характер людини.

Через цю веселу Павлушину оповідку письменник розкрив сувору дійсність: зразковий Стьопа не тільки підбив хлопців завалити свого ровесника кавунами, а ще й покинув його напризволяще, а вигадник Ява, який навіть другом Павлуші не був, не побоявся грізного діда Саливона, став рятівником.