1.Вікторина «Упізнай героя» й установи відповідність
«Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні...
Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси
обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою
статурою та широчезними плечима»
Доктор Брякус
«Дядько з обвислими вусами, у зеленій крисані, з яким
їхали від самого початку, чекав його на виході»
Дворазовий
чемпіон
Магдебура
«Назустріч їм біг обірванець, за яким гналося троє
дядьків»
Іван Сила
«Перед ним стояв елегантно вбраний панок з борідкою.
У руці він тримав ціпок»
Земляк Івана
вуйко Микульця
«Це був опецькуватий чоловічок зі швидким поглядом
і рухливими щурячими вусами. Коли він щось
роздивлявся, то здавалося, ніби принюхується»
Агент поліції
Фікса
«Він довго натирав руки спеціальним порошком, аби
вони не ковзали. Силувано посміхався в об’єктиви
фотокамер. Глибоко дихав своїми конячими грудьми,
поміж тим кілька разів посилаючи повітряні вітання
знайомим дівицям»
Учитель фізики
шостого класу
Адам Кльоцка
«Я випав з балкона,— повідомив він так, ніби це був
який-небудь графський титул»
Міха Голий
«А оскільки пан капітан якраз підрівнював пилочкою
нігті, то йому стало страшенно незручно»
Генерал поліції
Хрунь
«І таке-от перемогло Магдебуру! Справу не
закривайте затягніть...»
Капітан поліції
Миколайчик
«Він сидів за столиком у напівтемряві, направивши
світло настільної лампи в обличчя Іванові. Це
був його метод: створити максимальний дискомфорт
обвинуваченому, аби той чимшвидше захотів говорити
ПРАВДУ»
Мадам Бухенбах
«У кімнаті відвідування його чекала екстравагантна Старший слідчий
96
вродлива пані». Бенцик
Одною з найголовніших речей в нашому житті є любов. Почуття, яке оспівують у піснях, про яке скла змальовують у картинах та віршах. Без неї ми не уявляємо свого буття.
Любов між двома людьми народжується з маленької симпатії, повільно переростаючи в щось більше. Це коли людина тобі небайдужа, тобі настільки цікаво з нею, що ти не хочеш з нею розлучатися. Не помічаєш маленькі недоліки та загалом сприймаєш її такою якою вона є.
Кожен, напевно бачив закохану людину. До чого ж щасливі в неї очі! Вона ніби летить над землею, даруючи всім навколо якусь світлу радість. Закохана людина здатна на будь-якій подвиг і нерідко відкриває в собі талант до цікавого заняття.
Та любов буває різною. Наприклад, любов батьків до своїх дітей. Це, напевно, саме щире і краще почуття на світі. Ти можеш бути впевненим, що батьки ніколи не зрадять і завжди будуть поруч. Хоча і любов між батьками й дитиною не схожа на почуття між чоловіком і жінкою, це, безсумнівно, не менш захопливе явище.
Відповідь:
надіюсь це те що тобі треба
Пояснення:
Життя буде цікавішим, коли поруч і друг (за повістю Я. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»)
Літо. Довгоочікувані канікули. Двом друзям, Митьку та Сергію, літо провіщало чимало цікавого. Адже вони вирішили провести його разом у бабусі Митька. Село мало таку затишну, таку домашню назву — «Юрківка». Якби ще до від'їзду в Юрківку хлопцям хтось сказав би, що замість того, щоб відпочивати, бити байдики, грати та купатися у річці чи ставку, вони стануть завсідниками сільської бібліотеки і читатимуть жадібно книжки, вони нікому не повірили б: не вистачало ще літо псувати на читання — вони не дуже полюбляли книжки. Але друзі почати у Юрківці читати не книжки — а книжки, які стосуються наукових досліджень у галузі живої природи. А викликало живе зацікавлення хлопчиків до бібліотечних скарбниць незвичайне лісове озеро поблизу Юрківки.
Хлопці дізнатися від чотирнадцятирічного Василя, який також приїхав до Юрківки. відпочивати, що в лісовому озері оселилася якась страшенна істота. Вона лякає мешканців села, і купатися в цьому озері, як виявилося, дуже небезпечно. Може, це чудовисько подібне до Лохнесського? Те озеро у Шотландії — Лох-Несс зветься — далеко-далеко від Юрківки, за кордоном, але ж звідки у Юрківці, українському селі, його родичі? Ось і вирішили хлопці вистежити та сфотографувати таємничого мешканця сільського озера. Друзі оселилися в курені, який і будувати не треба було: він уже був кимось збудований неподалік від озера. Може, рибалками?..
Хлопці, мешкаючи в курені, час від часу знаходили ознаки присутності Химери. Це були і величезні сліди на піску, і пір'я розірваного птаха — можливо, це було місце, де чудовисько влаштувало собі їдальню. Сергій та Митько вирішили зробити принаду для нього. А ще Сергій запропонував товаришу дати ім'я цій химері. Але яке? Сергій назвав її на честь свого друга — Митькозавром. Спочатку Митько виявив скромність і відмовився від такої честі, а потім погодився. Друзі вже уявляли собі, яка буде сенсація в науковому світі, як здивується вчителька ботаніки, коли виявиться, що вони стали першовідкривачами Митькозавра із Юрківки.