1. Івана Фірцака нарекли Кротоном на честь:

А уславленого античного борня;

Б відомого у світі актора і циркача;

В культуриста Чехословаччини:

Г чемпіона Британії.

2. Іван змушений був залишити батьківську родину А хотів побачити світ;

Б виїхав до міста для здобуття освіти;

В тато казав, що син їсть за чотирьох;

Г у такий б намагався продемонструвати вл.

3. Вуйко Микулець приїхав до столиці, щоб:

А відвідати сина військовослужбовця;

Б продати деякий крам;

В влаштуватися на роботу;

Г купити харчі.

4. Під час першого перепочинку в місті Іван найперше згадував:

А рідні гори;

Б батьків:

В домашні страви;

Г свою кирпату сусідку Мару сі ту.

5. Верховинський хлопець під час роботи на станції роздратував одного кучерявого молодика тим, шо:

А багато розповідав про рідне село;

Б чимало їв та пив;

В брав на свої течі вдвічі більше, ніж решта вантажників.

Г зневажливо ставився до нього.

6. Доктор Брякус мріяв, як у центрі столиці буде:

А вулиця названа на його честь;

Б організованій басейн, де розводили б риб;

В відкрито музей природи;

Грозташований розкішний будинок - власний спортивний клуб.

7. Зі щоденника Брякуса можна було зрозуміти, що Сила для нього - це:

А загадка природи;

Б головний шансу житті;

В засіб для збагачення;

Г пацієнт для дослідження.

8. Укажіть цирковий номер, який мав демонструвати Сила, вперше вийшовши на арену:

А робити фокуси;

Б їздити з акробатичними вправами на білому коні:

В танцювати на блискучій кулі;

Г боротися з глядачами.

9. Придуманий номер Сили, від чого публіка цирку була в захваті - це. А «Непередбачуванин рубікон»;

Б «Краса і велич»;

В «Зстізяе серце»;

Г «Три несподіванки».

10. Хто з циркових артистів ніколи нікому не вірив?

А імпресаріо ПандорськпГі:

Б акробат Фандіго;

В карлик Піня;

Г Мілена.

11. Президент вирішив відвідати цирк через те, що:

А з дитинства любив цирк;

Б хотів познайомитися з силачем;

В захоплювався дикими тваринами;

Г поважав мадам Бухенбах.

12. На згадку про знайомство із Силою президент подарував Івану:

А новий, величезного розміру піджак:

Б путівку на відпочинок до багатого чорноморського пансіонату;

В грошову премію;

Г фото, де глава держави тиснув руку артисту-велетню.

1.На весні 1241 2.Тугарин кримезний як Дуб 3.Скромна та ніжна Мирослава 4. День ловлі Ведмедів 5.На дівчину напала скажена ведмедиця 6.Стародавнє село Тухля 7.Просить у Боярина руки його доньки «Захар Беркут» план до твору 1.Віщий сон. 2.Розбити їх — це наша мета. 3.Скромна,ніжна Мирослава. 4.Монголи у порожньому селі. 5.Почалася битва. «Захар Беркут» Франко план Боярин Тугар Вовк у таборі 1. Тухольці запалюють вогнища. 2. Цікавість боярина до роботи тухольців. 3. Виготовлення метавок. 4. Мирослава признається, що це вона навчила робити метавки. 5. Сумнів Тугара Вовка в успіхові монгольського походу. 6. Опис поляни, де відбувалася рада старців. 7. Прихід Тугара Вовка і Мирослави на раду до Захара Беркута. 8. Боярин повідомляє умови Бурунди. 9. Обговорення умов. 10. Пропозиції старців і міркування Захара Беркута. 11. Відповідь вождя Тугару Вовкові. 12. Мирослава умовляє батька залишитися в тухольців.

Удивительно красивая жанровая картина. Две красивые девушки-крестьянки сели на скамейку у печки и при свечке на Святках принялись гадать. А как же без этого! Тогда на Святках это едва ли не самое главное – погадать на суженого-ряженого! Ведь девушкам очень хотелось поскорее выйти замуж. А гадали на святках по-разному. Вот то, что на полотне как раз самое верное.

Наливалось в чашку немного воды, зажигалась свеча, и накапывался в воду воск. Он там застывал в различных формах, а потом при свечи рассматривают тень этой самой восковой застывшей кляксе.

Рассматривали пристально, чтобы разгадать профиль любимого. Вот как раз за рассматриванием художник и застал своих героинь. Внимательно и весело смотрят они на тень исходящей от свечи – вдруг увидят что знакомое. Но самое интересное, что такие святочные гадания сбывались почти через год.

Как правило, все русские свадьбы справлялись осенью, почти сразу после сбора урожая. Работы стало поменьше и потому можно было предастся развлечением. А свадьбы тогда праздновали с большим размахом. Кстати, святки тоже праздновали с размахом, но, правда, не таким уж большим.

Зимой то особо не нагуляешься, но они были как продолжение Рождества Христова. Вот потому и красавицы одеты празднично. Как правило, девушки собирались в одной из изб, без парней и принимались гадать. Но это было не долго. Сразу после гаданий, начинались песнопения, но тоже не просто так – кто-то прял пряжу, кто-то что-то подшивал или перебирал из ягод.

Конечно, растапливался самовар, и начиналось девичье чаёвничество. Угощения были разные – пряники, хлебцы или кусковой сахар. Но потом приходили и парни, но ничего такого между ними не происходило, просто сидели и рассказывали всякие байки, присказки и истории.