1. Визначити речення, в якому відокремлена обста¬вина виражена іменником із залежними словами.
A. У саду, якраз коло погребні, під яблунею, лежав у білій сорочці мій дід Семен.
Б. Веселка, виграючи розмаїттям кольорів, завжди ви¬кликала радість.
B. Створивши низку глибоких наукових праць, Олек¬сандр Потебня посів чільне місце в історії світового мово¬знавства. Г. Співали пташки, славлячи весну.
2. Знайти речення, в якому одиничний дієприслів¬ник не відокремлюється.
A. З кожним роком прощаючись важче залишити ста¬реньких батьків.
Б. Білий димок хвилюючись здіймається догори понад чумацьким табором.
B. Світова зірка блідне й тремтить догораючи. Г. Дрібні хвилі темніючи зливалися докупи.
3. Указати речення, в яких виділені означення не відокремлюються.
A. Сонце вмило своє ще заспане від сну обличчя й роз¬пустило промені.
Б. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини нали¬тої зеленим хлібом.
B. Багрянець оточений снігом густішав ще більше.
Г. Виконані Оксаною Петрусенко народні пісні й оперні арії ввійшли до золотого фонду української музичної культури.
4. Визначити речення з уточнюючим членом.
А. Володимир Іванович Вернадський, український уче¬ний, видатний натураліст і геніальний мислитель, належить до когорти природодослідників, які прагнули осягнути суть світу загалом.
Б. Хто хоч один раз, нехай випадково, потрапив у масове сходження на Говерлу, більше вже ніколи не зрадить цій горі.
В. Спочатку бачимо пологі округлі пагорби, а ще нижче - гори, хоча її невисокі, але дуже стрімкі.
Г. У 1937 р. українські археологи підняли з дна річки Буг, поблизу села Саботинівки, стародавній човен.
5. Установити відповідність між реченнями й типа¬ми відокремлених членів.
A. Починаючи з часів Ярослава, Софія Київська стає важливим культурним цент¬ром східнослов'янської держави.
Б. Київ, столиця України, - древній стольний град Київської Русі.
B. Софія Київська - джерело для пізнання історії нашої культури, зокрема мистецтва Київської Русі.
Г. Серед інших речей під час архео¬логічних розкопок виявлено сірі бляшки з фігурками чоловіків, одягнених у широкі сорочки з вишивкою на грудях.
Ґ. За порадою свого друга, відомого актора Сатира, Демосфен розпочав що¬денну працю.
Д. Традиційний український костюм суттєво змінився з часів Київської Русі, зберігши при цьому основні етнічні та регіональні риси.
Е. Кожен приходив подивитися на ди¬вину, зроблену руками дівчинки.
6-7б. Прочитати текст. Записати його, розставляючи потрібні розділові знаки. Визначити номери речень, ускладнених відокремленими членами.
C. Означенням. Б. Додатком. В. Обставиною.
1. Першим українським книжкам майже тисяча років! 2. До нас їх дійшло небагато зокрема "Повість минулих літ" "Слово про Ігорів похід" "Слово про закон і благодать". 3. Давню історію нашого краю ми знаємо передусім завдяки "Повісті минулих літ" написаній літописцем Нестором. 4. Хто ж такий Нестор і що це за повість? 5. Нестор-літописець жив у другій половині XI - на початку XII ст. 6. Він присвятив своє життя релігійній справі до скону залишаю¬чись ченцем Києво-Печерської лаври. 7. Але монах насамперед як автор найдавнішого літописного зібрання "Повість минулих літ", що проливає світло на нашу історію.
8. Трансформувати речення, ускладнивши відок¬ремленими членами. Визначити вид їх.
Серж Лифар з походження був українцем, народився в заможній київській сім'ї. Які гаї, хащі, дрімучі ліси зможуть зрівнятися з вирощеним людиною садом?
9-10. Подані речення ускладнити вказаними відок¬ремленими членами. Визначити їхню синтаксичну функцію.
A. Означенням: Наше життя - це своєрідний храм
Б. Прикладкою: Ім'я Валерія Лобановського... відоме нині всій Україні.
B. Додатком: В інтернеті представлено безліч сайтів
Г. Обставиною: Наша дорога вела на південь
«Тарас Бульба»- найдовершеніший лірико - романтичний твір Миколи Васильовича Гоголя.
Повість «Тарас Бульба» не є відтворенням у художній формі певних конкретних подій. Письменник умисно вільно поводиться з хронологією, художньо узагальнюючи історичні події, які насправді відбувалися упродовж ХV – XVII ст..
У повісті троє головних героїв - Тарас Бульба та його два сини Остап (старший) і Андрій (молодший). Кожному з них притаманні такі риси характеру, як сміливість, відчайдушність та непохитність.
Тарас Бульба – кошовий отаман. «Бульба був упертий страшенно. Це був справді незвичайний вияв руської сили: його викресало з народних грудей кресало лиха». Свою повагу до головного героя Гоголь передає словами старого козака Касяна Бовдюга : «… А наказним отаманом, коли хочете знати, не годиться бути нікому іншому, як тільки одному Тарасові Бульбі. Нема з нас нікого рівного йому в доблесті».
Автор описує нам і старшого сина отамана Остапа. « Остапа вважали завжди одним з найкращих товаришів. Він рідко верховодив іншими в зухвалих витівках - обнести чужий садок чи город, зате він був завжди одним із перших, що підходили під прапор заповзятливого бурсака, і ніколи, ні в якому разі, не виказував своїх товаришів. Ніякі канчуки і різки не могли примусити його це зробити». Щоб охарактеризувати молодого козака, з-під пера Гоголя виходять і такі рядки: « він був прямодушний з рівними. Він був добрий у такій мірі, в якій тільки можна було бути з такою вдачею в тодішній час».
Щодо Андрія… Так, він став зрадником, але хіба ж серцю накажеш? Хіба ж він винен, що не міг і дня прожити без прекрасної полячки? Він дійсно відрізнявся від батька і брата. « Він був винахідливіший, ніж його брат; частіше бував верховодою в досить небезпечних витівках, і часом, за до винахідливого розуму свого, вмів викручуватися від кари, тоді як брат його Остап, облишивши всяке старання, скидав з себе свитку й лягав долі, зовсім не думаючи про те, щоб просити помилування».
Отже, всі ці характери різні, але, якщо їх скласти до купи, і відкинути від уваги те, що Андрій зрадив Батьківщину, вийде ідеал мужнього, сильного і вольового козака.