1 Вкажіть героїв твору: болотні вогники, які, до того, як їх втопили, були дітьми:
Лісовики
Нявки
Потерчата
Нічки
Злидні.
2 "При одній стіні знеможена чорна постать, що прихилилась до одвірка, в чорні одежі, сивому непрозорому серпанку, тільки на грудях красіє маленький калиновий пучечок":
Мати Лукаша
Марище
Мавка
Килина
Русалка
Русалка Польова
Потерча.
3 Який образ з'являється у творі після трагічної загибелі Мавки?:
Загубленої Долі
Тяжкої Вдачі
Недосяжної Волі
Терпкої Правди
Солодкої Втіхи
Нескореної Природи.
4 Забирає Мавку за собою в землю після того, як Лукаш зраджує:
Перелесник
Чугайстир
Дядько Лев
"Той, що в скалі сидить"
"Той, що греблі рве"
Русалка Польова.
5 Закоханий у Русалку, віщує про прихід весни:
Лукаш
"Той,що греблі рве"
Чугайстир
Лісовик
Перелесник
"Той, що в скалі сидить".
6 Немає у творі фольклорного персонажа *:
Злиднів
Потерчат
Перелесника
Марища
Чугайстра
Мавки
Русалки
Лісовика
Вовкулаки.
7 Про кого: "Тепер він вовкулака дикий! Хай скавучить, нехай голосить, виє..."?
"Той, що греблі рве":
Лісовик
Лукаш
Дядько Лев
Марище
Левко
"Той, що в скалі сидить".
8 Повновида молодиця з багатої сім'ї і спочатку дуже вправна у роботі. Хтось її описує так: "Я не люблю її - вона лукава, як видра":
Мати Лукаша
Мавка
Килина
Русалка Польова
Тітка Мотя.
9 Проклинає Мавку, і та стає сухою вербою:
Марище
Русалка
Перелесник
Килина
Лукаш
Мати Лукашева
Тітка Мотя.
10 "зелена одіж, плащ золотого волосся, ...на голові синій вінок з волошок":
Килина
Мавка
Русалка Польова
Мати Лукаша.
11 Його оберігає сам Лісовик через те, що той колись захистив предковічного дуба:
Лукаш
Дядько Лев
Левко
"Той, що греблі рве"
"Той, що в скалі сидить".
12 Чиї слова: "минай людські стежки, дитино, бо там не ходить воля - там жура тягар свій носить":
Лісовика
Матері Лукаша
Мавки
Дядька Лева
"Того, що в скалі сидить."
13 "...в ясно-зеленій одежі з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами...":
Мавка
Русалка
Нявка
Потерча
Килина.

Захар беркут - літня людина, формальний лідер громади не тільки у своєму селі, а й користується авторитетом на всій тухольщині. він є найстарішим членом громади, вихований як незалежна від князя і його обличчя. всі його справи - лише на користь громади. вже з дитинства засвоїв ідею чесності та справедливості. обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатний зробити іншого вибору. а така можливість була: двічі монголо-татари пропонували йому обміняти життя свого сина на порятунок  захар беркут - літня людина, формальний лідер громади не тільки у своєму селі, а й користується авторитетом на всій тухольщині. він є найстарішим членом громади, вихований як незалежна від князя і його обличчя. всі його справи - лише на користь громади. вже з дитинства засвоїв ідею чесності та справедливості. обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатний зробити іншого вибору. а така можливість була: двічі монголо-татари пропонували йому обміняти життя свого сина на порятунок селища. але захар приймав рішення з позиції не власною користі, а з позиції вірності обов'язкам. якщо він пообіцяв в обороні тухольщині, то він буде тримати своє слово, незважаючи на залежність життя сина від батькового рішення. т. е. життєвий вибір цієї людини цілком залежить від традицій і правил поведінки того суспільства, де його виховали. максим беркут дуже схожий на свого батька. він успадкував всі його риси: сміливий, чесний, справедливий, незалежний. певною мірою також зразковий людина серед громади. і в його житті також був момент вибору. максим опинився в полоні монголо-татар, і ті запропонували йому стати на зрадницький шлях: бути провідником у своїй місцевості, а за це в нагороду отримати своє життя. проте полонений відмовився, оскільки розумів, що через цей вчинок постраждає багато іншого люду. він вважав, що його життя не гідна життя інших людей, яких він обіцяв захищати. пояснюючи життєвий вибір даного героя, відзначимо, що він, як і його батько, був вихований у вільній незалежній дусі. т. е. головну роль в життєвому виборі людини відіграє виховання.     думаю

Типо так: немає більшого на світі горя, коли батьки втрачають своїх дорослих дітей. іноді нагла смерть наздоганяє людину, що стає страшною трагедією для всіх оточуючих, у першу чергу, матері й батька. проте не меншого болю батькам катастрофічні помилки дітей, які призводять до руйнації особистості, перекручення й зневажання всіх людських моральних принципів. із циклу поезій анни ахматової ми знаємо, як важко було матері взимку стояти в черзі, щоб побачити засудженого сина або передати йому подарунок. це було важко, але зігрівала надія, що все це випадковість, що засуджений він неправильно, дуже швидко вийде з-за ґрат. що відчувала мати чіпки варениченка, коли її син став на злочинний шлях, неможливо навіть уявити. син-злочинець, син-вбивця — це страшний хрест для ніжного материнського серця.якщо образ чіпки у романі п. мирного "хіба ревуть воли, як ясла повні? " подано у розвитку, то образ матері подано статично. вона не може вплинути на ситуацію, їй відводиться роль хоч і не стороннього, але спостерігача. як колись у молодості вона стала заручницею чужого злочину, так і в старості не мала надійного плеча, щоб прихилити голову. вона є свого сина у житті і може висловлювати або своє задоволення, коли чіпка стає на правильний шлях, або страждання, коли він робить помилки. проте не зайвим буде простежити весь шлях страждань матері, яка народила і виростила розбишаку і вбивцю. чи був поганим сином чіпка? чи винна мати в тому, що він обрав собі таку долю? безперечно, що незадоволення матері, яке синцями проявлялося на тілі сина у дитинстві, відіграло чи не найголовнішу роль. як доводять сучасні психологи, всі проблеми дорослої людини беруть початок саме у дитинстві. можливо, тоді необхідно було звернутися до чіпки добрим словом, іти, сказати, що він найкращий у світі, що вона любить його. тоді б хлопець повірив, що у світі ще є добро і правда, що він потрібен близькій людині. він би поважав матір, прислухався б до її порад і ніколи б не заподіяв їй лиха. хто знає? у всякому разі, якщо мотря й була винна в тому, що син став убивцею, вона спокутувала цей гріх: вона померла в чужій хаті. це страшна мука — спостерігати чуже щастя, щастя в родині грицька, і знати, що твій син — пропаща людина.