1. Які чарівні речі були в домі у Софійки з повісті М. Павленко «Русало- нька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»?

А коралі та шафа; Б коралі та скриня;

В скриня та шафа; Г шапка-невидимка та коралі.

2. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» М. Павленко - це

А казка про фантастичні події; Б сучасна казка про неймовірні події;

В казка про тварин; Г новела.

3. Усіх Кулаківських неминуче вражає:

А зрада; Б прокляття; В нещастя; Г горе.

4. Жанр поезії «Лебеді материнства»

А колискова; Б акровірш; В вільний вірш; Г гімн.

5. Звертаючись до читача, В. Симоненко в кожній людині вбачає:

А індивідуальність; Б вміння писати поезії;

В прагнення матеріально збагатитися; В прагнення духовно збагатитися.

6. З якої поезії рядочки:

Кораблі! Шикуйтесь до походу!

Мрійництво! Жаго моя! Живи!

А «Ти знаєш, що ти – людина?»; Б «Гей, нові Колумби й Магеллани»;

В «Лебеді материнства»; Г «Кольорові миші».

7. Чим жінки підкормлювали полонених німців у новелі Любові Пономаре-нко «Гер переможений»?

А супом; Б кашею; В вареною картоплею; Г пирогами.

8. Хто був зображений на фотокартці, яку німець Фрідріх любив показу-вати усім (за новелою Любові Пономаренко «Гер переможений»)?

А він у молодості; Б його дружина; В його син; Г його дочки.

9. З чого майстрував німець Фрідріх прикраси для будинків, які так подо-бались місцевим жінкам?

А з дерева; Б зі шматочків цегли; В з мідної проволоки; Г з каміння.

10. Як завершилося життя німця Фрідріха з новели Любові Пономаренко «Гер переможений»?

А помер від туберкульозу; Б помер від серцевого нападу;

В помер від старості після довгих років життя;

Г покінчив життя самогубством.

11. Установіть відповідність між героєм повісті Марини Павленко «Руса-лонька із 7-в, або Прокляття роду Кулаківських» та його характеристи-кою.

1. Вадим А тато Софійки;

2. Сашко Б братик Софійки;

3. Валентин В колишній однокласник Софійки та її хороший друг;

4. Ростик Г однокласник Софійки, хлопець, який їй подобався;

Д наречений Сніжани.

Винниченко розвиває свій стиль, почавши з удосконаленого новими формальними елементами й мотивами реалізму перших оповідань; далі він дедалі більше переходить до імпресіоністичного стилю, яке в бездоганному вигляді можна побачити в творах і малої («Промінь сонця», «Зіна») і великої форми («Записки кирпатого Мефістофеля»). Психологічний реалізм як перехідний етап панує в перших романах і більшості драм, які вирізняються сценічністю, гостротою й цікавістю інтриги, яка побудована на контрастах.

Найкращі твори Винниченка відзначаються великою майстерністю. Імпресіонізм його характерно вирізняється, наприклад, фіксацією дієвих, переважно зорових деталей, а також тонких і, водночас, гостро діючих психологічних рухів-рефлексів.

Чіпка (Ничипір) Варениченко – головний герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П. Мирного. Він є байстрюком, сином Мотрі, чоловіком Галі.Зовнішність: він мав «дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка», «ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі, та груди високі…».Характер: у Чіпці живуть дві людини – правдошукач і розбійник. Як правдошукач він є допитливим, хазяйновитим, кохає Галю і любить Мотрю й бабу Оришку, прагне справедливості для усіх. Ставши розбійником, у ньому є жорстокість, бажання випити, здатність віддати усе, щоб «забутися», втілює у собі образ революціонера, бунтаря, який кривавими методами хоче створити нове справедливе суспільство.Ставлення до інших: Чіпка любить свою бабусю й матір, дружить із працьовитим Грицьком, кохає Галю. Коли ж підпадає під вплив горілки та Лушні, Матні й Пацюка, то забуває і навіть кривдить матір, відрікається від порядних знайомих, ненавидить увесь світ і здатен на вбивство.Ставлення інших до Чіпки: у дитинстві його любили лише рідні, він дружив з Грицьком. Суспільство жорстоко ставилось до нього, бо Чіпка був байстрюком. Коли Чіпка став господарем, люди почали його навіть поважати, висували у земство, його кохала Галя. Ставши розбійником, суспільство бачило в ньому лише монстра, а для своїх товаришів по його чорному промислу він став ватажком.Ставлення автора до Чіпки: Панас Мирний та Іван Білик досліджують процес перетворення людини з правдошукача до вбивці. Вони йому співчували, розуміючи, що він – породження суспільства, але в кінці засуджують його, що той не зміг протистояти цьому жахливому впливу і почав вбивати.Перетворення Чіпки на злодія – результат «дурних умов», у яке його заганяло суспільство та індивідуально-психологічні особливості цієї людини. Якби він зміг побороти в собі бажання помсти, він став би позитивним героєм, прикладом, що треба боротися за себе, але мирним шляхом. Але внутрішня слабкість, проявлена у його пияцтві та розбоях відвертає у мене будь-які симпатії до нього.