1. Які проблеми порушено в повісті «Земля»? 2. Які міфологічні мотиви є наскрізними у творі? Розкажіть про
трансформацію біблійного міфу про Каїна та Авеля в художньому світі
повісті.
3. Сформулюйте тему та ідею твору. Розкажіть історію написання
«Землі», її типів і прототипів, особливості моделювання художнього
світу авторкою.
4. Назвіть жанрові прикмети повісті Кобилянської, схарактеризуйте
особливості її сюжету та композиції.
5. У чому виявляються традиції і новаторство письменниці в повісті?
6. Чим співзвучна ідея твору зі словами народної пісні: «Кров людська –
не водиця – / Проливати не годиться»?
7. До якого жанрового різновиду епосу належить «Земля»? Аргументуйте
свої судження.
8. Яку функцію відіграють сюжет і композиція в організації художнього
світу авторки?
9. В яких іпостасях зображується образ землі у повісті Кобилянської?
Яке значення має селянська філософія в житті персонажів твору?
10.Чи розв’язала проблему влади землі над селянином авторка? Які
шляхи вирішення цієї проблеми бачите ви?
11.За до яких прийомів розповіді розкрито психологію
персонажів? З’ясуйте значення зовнішньої і внутрішньої точок зору в
моделюванні письменницею картини світу.
12.Як змінюється розповідь після вбивства Михайла?
Відповідь:
Про творчий шлях трішки малувато, але може і цей підійде. У доданому файлі відповідь і сам кросворд
1. Ім’я матері Т.Г. Шевченка
2. Назва першої поетичної книги поета
3. Прізвище художника, для якого Т.Г.Шевченко був улюбле-ним учнем
4. Назва півострова, на якому поет відбував заслання після другого арешту
5. Назва фортеці, у якій поет відбував заслання
6. Прізвище художника, який першим звернув увагу на талановитого хлопця у Літньому саду
7. Прізвище поміщика, у якого викупили Т.Г.Шевченка з кріпацтва
8. Особиста резолюція Миколи І до вироку забороняла Т.Г.Шевченку « писати і ….»
9. Життєве кредо поета - «Караюсь, …., але не каюсь…»
10. Місто, у якому було розміщено військовий корпус, куди Т.Г.Шевченка зіслали рядовим солдатом
11. Назва села, у якому народився поет
12. Чий портрет було розіграно в лотерею, щоб зібрати гроші для викупу поета
13. Один з найвідоміших творів поета – його послання для майбутніх поколінь
Пояснення:
Григо́рій Са́вич Сковорода́ (22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк — 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) — видатний український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також життя, через що його називали «Сократом».
Освіту здобув у Києво-Могилянській академії (хоча вищої освіти не скінчив). Філософські погляди Сковороди присвячені головним чином етиці. Власної філософської системи не створив. Не був лояльним до церковної та світської ієрархії, відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів, віддаючи перевагу особистій духовній свободі. Від 1769 року вів життя самітника й мандрівного філософа; мандрував переважно по Слобожанщині. Тоді ж почав писати філософські діалоги й трактати, в яких біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання.
Григорій Сковорода писав свої художні та філософські твори, а також вів листування зі своїми сучасниками, двома мовами: латинською та російською.[⇨]
За життя не надрукував жодного твору.
Объяснение:
Григо́рій Са́вич Сковорода́ (22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк — 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) — видатний український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також життя, через що його називали «Сократом».
Освіту здобув у Києво-Могилянській академії (хоча вищої освіти не скінчив). Філософські погляди Сковороди присвячені головним чином етиці. Власної філософської системи не створив. Не був лояльним до церковної та світської ієрархії, відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів, віддаючи перевагу особистій духовній свободі. Від 1769 року вів життя самітника й мандрівного філософа; мандрував переважно по Слобожанщині. Тоді ж почав писати філософські діалоги й трактати, в яких біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання.
Григорій Сковорода писав свої художні та філософські твори, а також вів листування зі своїми сучасниками, двома мовами: латинською та російською.[⇨]
За життя не надрукував жодного твору.