1 .Як ставилися Сергієві батьки до ідеї гостювання у бабусі? Чому? Як хлопчикам вдалося переконати їх? 2.Розкажіть про першу зустріч друзів 3 Василем Трошем. Чому він не сподобався хлопцям? Що вони дізналися про Василя зі слів діда Трохима? 3. Як Сергій з Митьком відреагували на насмішки Василя? Про які риси характеру хлопців це свідчить? 4. Чому, на вашу думку. дід Трохим при першій зустрічі переплутав Сергія з Митьком? У чому комізм ціві ситуації? 5. Чим приваблює вас образ бабусі? Чи правильно вона чинила, що не втручалася у справи хлопців? Чи виправдали Митько з Сергієм довіру? 6. Чому друзям не сподобалася присутність Василя на озері? Чи не видалася вам його "доброзичливість" несправжньою? Чому? 7. Яку історію про озеро розповів хлопчикам Василь? Як Сергій з Митьком вирішили за загадковим явищем? 8Доведіть, послуговуючись уривками з тексту, турбується про Митька.
Відповідь:
Вибирайте:
«Людина з гарною книгою в руках ніколи не може бути самотньою» К. Гольдоні
«Книга – вчитель без плати та подяки. Кожну мить вона дарує тобі одкровення мудрості» А. Навої
«Якщо шукаєш в книгах мудрості уважно, то знайдеш велику користь для душі своєї» Нестор Літописець
«Книги — морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить» Іван Франко.
«Є тільки один іб стати культурною людиною – читання» А. Моруа
«Будинок, в якому немає книг, подібний до тіла, позбавленого душі» Цицерон
«Книги – це кораблі думки, що мандрують по хвилях часу і обережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління» Ф. Бекон
«Гарна книга подібна до айсбергу, сім восьмих якого приховано під водою» Е. Хемінгуей
Пояснення:
"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"
"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."
Докія з твору "Земля":
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."