1. які з цих версій про безсмертя чи якісь суперсили пинті
зустрічалися тобі на сторінках книжки? (тут 4 правильных ответа)

а: у пинті не одне серце, а два. коли одне працює, друге спить.
б: у пинті в долоні трава дев’ятисил зашита. і через се зело у руці його не мож убити.
в: у пинті в руках будь-яка тичка може стрельнути.
має такий божий дар з малих літ. відколи з коня гепнувся.
г: бо в нього є така чарівна галузка, якою він від куль, як від мух, відмахується.
д: пинтя обидві ноги має ліві. тому ніколи не заблукає в лісі. і ходить нечутно.
е: йде пинтя по лісі, бачить — бук височезний.

а на самій маківці висить сорочка, шабля і рушниця.
от думає пинтя: як би його дістати? залізти — дуже високо.
уперся руками об дерево та й зломив його.
а на сорочці написано: хто мене одягне — того жодна куля не візьме.
а на шаблі витиснеш: сею шаблею пів- світа зарубаєш.
а на рушниці пише, що нею півсвіта застрелиш.

2. віднови прислів'я та приказки з книги.

вариант ответа соответствие
1: у хижі стало тихо, аж чути, а: як мухи сало гризуть.
2: а грошей стільки, що коли їх провітрює, б: то граблями перевертає.

Двадцять пять років незалежності України, безумовно, вже мають позитивні наслідки у різних сферах нашого життя. Змінюється наша свідомість, набираючи рис високої духовності. Ми все частіше і сильніше відчуваємо себе українцями, з інтересом вивчаємо справжню історію, що тривалий час була закрита для народу, знайомимося зі своїми героями. Велику до у цьому нам надають героїчні думи та історичні пісні — живі свідки подій минулого. Саме з цих творів і постає історія України, історія безперервної боротьби за волю. Татарські ординці, турецькі яничари, литовські феодали, польські пани — всі вони зазіхали на українські землі, намагалися підкорити наш народ.

Одним із найулюбленіших народних героїв був і є Богдан Хмельницький, який прославився і в боях з турками, і в битвах з польською шляхтою. Його образ постає з найбільшої, мабуть, кількості пісень і дум. Що найбільше приваблювало в ньому? Безумовно, його військовий талант, рішучість і мужність, з якими він вів козаків на ворога. У пісні «Чи не той то хміль» Богдан нагадує казкового велетня, від одного помаху шаблі якого гине ціле військо.

Гей, поїхав Хмельницький і к Жовтому Броду,
Гей, не один лях лежить головою в воду.

Перемога козаків під Жовтими Водами подається за до паралелізмів:

Гей, там поле, а на полі цвіти, —
Не по однім ляху заплакали діти.
Гей, там річка, через річку глиця, —
Не по однім ляху зосталась вдовиця!

Хмельницький, безумовно, був головним організатором тієї перемоги. Це засвідчила й пісня «Не дивуйтеся, добрії люди». Приклад гетьмана надихає на подвиги й воїнів.

Од нас, козаків, од нас, юнаків,
Ні один панок не вкрився.

У цій пісні згадується ще один герой — Максим Кривоніс, соратник Богдана, який не поступається йому в силі й спритності. Він рубає мечем голову з плечей, «решту топить водою». Під керівництвом умілих ватажків козаки «загнали панів аж за Віслу».

Богдан Хмельницький залишився у пам’яті народу ще й як мудрий діяч. У думі «Хмельницький і Барабаш» подається епізод, коли Хмельницькому довелося навіть піти на хитрощі, аби забрати у зрадника Барабаша королівські листи про пільги українським козакам, сам вчинок Богдана важко назвати чесним і благородним, але для народу головне те, що Хмельницький діє в його інтересах, до кінця відданий йому.

Твір на тему "За що народ увічнив імена своїх героїв":

  Історія нашого народу славетна та неповторна. Чимало випробувань пройшли наші предки, а згадки про них лишилися у ліричній поезії: думах, історичних піснях тощо. У цих творах люди згадали про тих хоробрих воїнів, які мужньо боролися за щастя та незалежність нашої держави. Народ увічнив імена своїх героїв у творах, бажаючи, щоб слава їхня не вмерла ніколи.

  Згадаємо відомі рядки Ліни Костенко, яка каже про героїв так: "Пішов у смерть - і повернувся в думі. І вже тепер ніхто його не вб'є". Дійсно, лишивши спогади у вигляді поетичних рядків, ми назавжди закарбовуємо у своїй пам'яті згадку про тих, хто боронив нашу землю, був палким патріотом та щирим українцем. Кожен з нас має знати історію свого народу, пишатися нею, піклуватися про її збереження. І у цьому нам до думи та історичні пісні.