1. Яка причина, що злодія Міху Голого били на вокзалі? 2. Де і ким влаштувався працювати Іван Сила, Прибувши до столиці?
3. Хто вручив Іванові свою візитну картку після вуличного бою?
4. Скільки кілограм становив новий рекорд Республіки у штанзі?
5. Що стало причиною того, що Іван став найлютішим ворогом Фікси?
6. Яким чином Силі вдалося вийти з в’язниці?
7. Хто був спільником Фікси в цирку?
8. Яким новим трюком Сила вразив Президента Республіки?
9. Яку звістку приніс Президент Республіки пані адель, і вона тримала цю
новину в таємниці від Івана?
10. Який саме замах хотіли однієї ночі вчинити Піня і Фікса на Івана?
11. Що пообіцяла пані Бухенбах Силі, якщо той переможе англійського
чемпіона Джебсона?
12. Що подарувала пані Адель на весілля Івана та Мілки?

Історичні пісні відтворюють справжні історичні події, зображують конкретних історичних осіб, найголовнішу рису народних героїв — го­товність іти на самопожертву заради рідної землі (у козацьких піс­нях — вони належать не до історичних, а до соціально-побутових — пе­реважає побутова ситуація, а не історична подія: проводи козаків у похід, оплакування померлого козака тощо). Для історичних пісень характерним був ггуртовий багатоголосий спів. Історичні пісні — це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб. Тематика пісень різноманітна: вона пов’язана з основними історич­ними подіями, війнами, повстаннями, виступами народу проти загарб­ників. Найдавніші з історичних пісень змальовують важкий період в історії українського народу — звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими ордами, страхітливі спустошення й насильства.
До найвідоміших історичних пісень належать «Зажурилась Україна», «Чи не той то Хміль», «Ой Морозе, Морозенку». У пісні ‘^Зажурилась Україна^ ідеться про боротьбу українців з турецько-татарськими нападниками. З метою змалювання масштабнос­ті кривавих подій у творі використано метонімію зажурилась Україна’, тут звучить і прямий заклик підніматися на оборону рідної землі зі зброєю в руках, і на захист рідного краю мають стати не тільки козаки, а й селяни. Як духовна й моральна перемога звучить в останніх рядках погроза розлучити вражого турка з душею. «Зажурилась Україна» — од­на з найдавніших історичних пісень.
За основу пісні -«Чи не той то хміль..узято одну з найвизнач­ніших подій Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмель­ницького — перша збройна перемога козаків над поляками під Жов­тими Водами в травні 1648 р. Ця пісня виконувала важливу роль у тодішній Україні — плекала в народі повагу до свого ватажка Б. Хмельницького. За до діалогу створюється відчуття без-, посередньої близькості до ватажка. Твір рясніє традиційними для фольклорних творів тавтологією, паралелізмами, порівняннями Й постійними епітетами.

Риторичне звертання: «Грай же, море».

Риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гост вам!»;

Риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»

Персоніфікація: ревіли гармати, лягло спочити тіло, могили говорять, лихо танцювало, журба кружала, серце спочине, море,стогне, виє, грає, серце мліє.

Порівняння: високії ті могили чорніють, як гори; синє море звірюкою то стогне, то виє; кругом хвилі, як ті гори; не в Синопу, а у Царгород, хвилі, як ті гори; ні землі, ні неба;

Епітети: високії могили, козацьке біле тіло, чорна хмара,синє море, чорні уси.