В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История

1 Яку дивну звичку мав пан Вівторакус?
А. Відповідати запитанням на запитання.
Б. Відповідати на власні запитання.
В. Мовчати у відповідь.
2. Чого найбільше всього чекав пан Пляшкер? *
А. Понеділка.
Б. Повернення Суботика.
В. Розмови з пані Моркван.
3. Коли Суботик виконував бажання, то... *
А. Меншав у зрості.
Б. На його обличчі зникали сині цяточки.
В. Він ставав дорослішим.
4. Яку пораду Суботик давав постійно панові Пляшкеру?
А. Не бажати чогось для інших.
Б. Чітко формулювати бажання.
В. В усьому радитись зі Суботиком.
5. Який вчинок Суботика розгнівав офіціанта ресторану «Еліта»?
А. З’їв карту меню.
Б. Їв руками.
В. Голосно розмовляв з паном Пляшкером.
6. Що влаштував Суботик у понеділок в кімнаті свого друга?
А. Святковий обід.
Б. Шашковий турнір.
В. Вогнище індіанця.
7. Що найперше замовив пан Пляшкер у машини бажань? *
А. Смачний обід.
Б. Багато грошей.
В. Водолазні костюми.
8. Якого домашнього улюбленця стосувалося бажання пана Вівторакуса для машини бажань?

А. Мишки Кларці.
Б. Папуги Кулеса.
В. Золотої рибки Нерона.
9. Хто щоразу потерпає від витівок Суботика і «татуся»? *
А. Пані Моркван
Б. Пан Амфібер
В. Пан Вівторакус
10. Яке найприємніше бажання загадав пан Пляшкер
А. Потрапити на Північний полюс
Б. Опинитися на Південному березі
В. Отримати автомобіль
11. Чому згоріла машина бажань?
А. Від невірних дій
Б. «Програла» Суботику
В. За бажанням пана Пляшкера
12. Чим закінчився ремонт машини бажань? *
А. Запрацювала ще краще
Б. Перекручувала бажання
В. Згоріла

Показать ответ
Ответ:
Karolinka22
Karolinka22
08.05.2021 10:27
Фольклору властива така риса, як традиційність, Фольклор бере витоки з народних традицій, своїми коренями він сягає у давнє минуле. Завдяки йому забез­печується нерозривний взаємозв’язок між минулим і су­часним, він також є скарбницею сталих народних зви­чаїв і стимулятором їх дальшого розвитку. «Головна оз­нака традиції — не косність, а певний ступінь сталості і неодмінно міцність спадкових зв’язків у розвитку,— пи­ше історик фольклору Б. Путилов.— Традиційність є спе­цифічна форма народного життя, культури, побуту, фор­ма його руху. Всякий фольклорний процес неминуче на­буває характеру руху всередині традиції, еволюції та трансформації традиції.
0,0(0 оценок)
Ответ:
WoudBack1
WoudBack1
07.03.2020 19:53

В короткому оповіданні "Білий кінь Шептало" Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження.

Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини — неординарної, особливої... Таку людину часто називають "білою вороною". І, на наш погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на цей вислів.

Шептало знає про свою неординарність, він пам'ятає матір, яка працювала в цирку, він пригадує розповіді про своїх предків — норовистих білих коней. Але незважаючи на це знання, білий кінь часом хоче злитися з табуном, аби уникнути гострого Степанового погляду, не впасти в око, уникнути вибору. Одначе це прагнення викликане не бажанням стати частиною колективного цілого. Зовсім навпаки. Шептала гнітить принизлива робота колгоспних коней, йому огидне відчуття пітних тіл табуна, який женуть на водопій навіть не до річки, а до колодязного корита (і цим автор теж підкреслює обмеженість світу, що визначає Шепталове життя). Володимир Дрозд ніби запитує свого персонажа, чи зможе він усе життя отак ходити позаду конюха, щоб не бігти серед спітнілих кінських тіл, останнім пити з корита скаламучену воду, щоб уникнути штовханини натовпу. І читач незабаром отримує відповідь: білий кінь показує свій норов і втікає в луки. Тут він відчуває себе вільним, як давні його предки — дикі коні. Шептало пасеться, лежить на траві, купається в річці. Змивши з себе сірий бруд, він стає білосніжним і, вражений, стоїть над водою. Власне відображення у воді стає ніби поясненням того, чому конюх дозволив собі ударити білого коня: забруднившись, Шептало став сірим (тобто пересічним, таким, як усі). Усвідомлення своєї неповторності дозволяє Шепталові пробачити Степана і навіть сумувати за ним. Повертаючись до колгоспної конюшні, білий кінь викачується в багні, щоб на ранок знову стати сірим, але глибоко в свідомості Шептала пульсує думка, що він особливий, і нікому його не зломити, доки в ньому живе таке самовизначення, але серед натовпу краще все ж таки залишати сірим, щоб не мозолити зайвий раз око.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота