Василь Трош, який також приїхав відпочивати в село до бабусі і постійно кепкував з хлопців, а потім взагалі придумав історію про чудовисько і підкидав хлопцям щоразу нові докази його існування (сліди на березі, таємниче булькання у озері, змайстрував опудало, за до тромбону імітував жахливе завивання чудовиська)
Пояснення:
— А хто ж, по-вашому? Звичайно, я. Вирізав із корча оцей от слід і ставив час від часу. А ви й повірили, дурні голови! І бурштин вам подарував, — у сестри з намиста зняв. Та то і не бурштин зовсім… І дерева граблями подряпав, і вороняче пір'я поклав. І в тромбон дудів — Фа-Дієзів, а ви й не впізнали. А бульбашки пам'ятаєте? Так то я прив'язав до дірявої каністри каменюку і пожбурив у воду. От вона й булькала. Сам я тоді в кущах сидів і од сміху помирав. "За ногу вхопить!" Хто? Каністра за ногу? Ха! А вони щось там шукають, до бібліотеки бігають…
Софійка так рятувала Катерину, її чоловіка Семена і батьків та бабусю Семена. Софійка запропонувала пересидіти їм у ямі той час, коли буде бушувати гроза, а, можливо, й пожежа ( Софійка і Сашко сподівалися, що пожежі вже не буде, тому що перед цим вони зрубали стару шовковицю, від якої спалахнула під час грози хата)
Пояснення:
і вам, добрі люди! За щедрість хочемо віддячити, відкривши вам одну таємницю. Ми знаєм того старця, котрий порадив колись приготувати обід за здоров'я вашої Катерини. І принесли від нього ще одну пораду, – вказала на сінешню ляду, яка прикривала вхід до підвалу. – Пророкував, що сьогодні може статись біда, і радив пересидіти лиху годину в цій ямі.
Відповідь:
Василь Трош, який також приїхав відпочивати в село до бабусі і постійно кепкував з хлопців, а потім взагалі придумав історію про чудовисько і підкидав хлопцям щоразу нові докази його існування (сліди на березі, таємниче булькання у озері, змайстрував опудало, за до тромбону імітував жахливе завивання чудовиська)
Пояснення:
— А хто ж, по-вашому? Звичайно, я. Вирізав із корча оцей от слід і ставив час від часу. А ви й повірили, дурні голови! І бурштин вам подарував, — у сестри з намиста зняв. Та то і не бурштин зовсім… І дерева граблями подряпав, і вороняче пір'я поклав. І в тромбон дудів — Фа-Дієзів, а ви й не впізнали. А бульбашки пам'ятаєте? Так то я прив'язав до дірявої каністри каменюку і пожбурив у воду. От вона й булькала. Сам я тоді в кущах сидів і од сміху помирав. "За ногу вхопить!" Хто? Каністра за ногу? Ха! А вони щось там шукають, до бібліотеки бігають…
Відповідь:
Софійка так рятувала Катерину, її чоловіка Семена і батьків та бабусю Семена. Софійка запропонувала пересидіти їм у ямі той час, коли буде бушувати гроза, а, можливо, й пожежа ( Софійка і Сашко сподівалися, що пожежі вже не буде, тому що перед цим вони зрубали стару шовковицю, від якої спалахнула під час грози хата)
Пояснення:
і вам, добрі люди! За щедрість хочемо віддячити, відкривши вам одну таємницю. Ми знаєм того старця, котрий порадив колись приготувати обід за здоров'я вашої Катерини. І принесли від нього ще одну пораду, – вказала на сінешню ляду, яка прикривала вхід до підвалу. – Пророкував, що сьогодні може статись біда, і радив пересидіти лиху годину в цій ямі.