1) Згадайте твір Т. Шевченка, який належить до жанру послання.
□ А «Мені однаково...»
□ В «До Основ'яненка»
□ Б «Кавказ»
□ Г «Катерина»
2)
Укажіть твір, який Т. Шевченко присвятив Василеві Жуковському.
□ А «Мені однаково...»
□ В «Сон (У всякого своя доля...)»
□ Б «Кавказ»
□ Г «Катерина»
3) Продовжте визначення: «Гротеск — це художній прийом, який заснований на...».
□ А явному спотворенні зображуваного
□ В яскравому прикрашанні зображуваного
□ Б навмисному приховуванні зображуваного □Г ліричному оспівуванні зображуваного
4) Визначте вірш Т. Шевченка, який є зразком медитації.
□ А «До Основ'яненка»
□ В «Мені однаково...»
□ Б «Як умру, то поховайте...»
□ Г «Думи мої...»
5) Визначте, чий це портрет («Чорна рада»): «... дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений:
невеличкий, похилий, очі йому позападали і наче до чого придивляються...».
□ А Василя Невольника
□ В Михайла Череваня
□ Б Михайла Шрама
□ Г Божого Чоловіка
6) В уривку з повісті «Інститутка» Стоока наче вона була, усе бачила, усюди, як та ящірка, по хутору звивалася, і Бог її
знає, що в їй таке було: тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить наявні всі названі художні засоби, КРІМ
□ А порівняння
□ В гіперболи
□ Б епітета
□ Г алегорії

Чи потрібно слово ТИ?

Ми маємо змогу знайомитися з іншими людьми.

Спілкування і пізнання світу. Словами можна описати події, явища і все, що нас оточує. Це, так звані, технічні характеристики слова. Вони допомагають оформити зв’язну і зрозумілу розмовну мову.

Слово в житті людини відіграє глобальну роль. Ми формуємо фразу з відповідних слів, щоб донести свою думку якомога зрозуміліше і глибше. Завжди потрібно пам’ятати про силу слова.

Воно може як надихнути людину на великі справи, так і повергнути її в смуток і депресію. Добре слово окрилить, грубе – вдарить навідліг. Мудре прислів’я говорить: «Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш». Тобто гарненько подумай і все зваж, перш ніж скажеш щось важливе. Наприклад, даси нездійсненну обіцянку або в серцях нахамиш. Адже бездумно кинутих слів не повернеш. Це принесе страждання не тільки слухачу, але і тобі самому. Докори сумління і жаль про сказане буде терзати душу і постійно нагадувати про скривджену або обдурену тобою людину.

Тому слово ти можна вживити,але не з усіма.Для деяких воно може бути образливе.

Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх.

Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. Але Іван та Марічка покохали один одного ще дітьми. Вони наче первісні люди, адже ворожість у суспільстві не знищила їхніх природних почуттів. Кохання – це справді природне почуття, а ненависть – ні, її нав’язують людям інші люди. Автор повісті дає нам це зрозуміти.

Марічка - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються «ніби самі по собі». Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її.

Іван – це також людина в природному стані. Він прекрасний господар, «ґазда». Іван знає прадавню мудрість про те, як треба доглядати за худобою, як зберегти овечок від злих духів. Для нього видається цілком природним, що сусідка Химка є відьмою і може обертатися у жабу та білу собаку. А в лісі, звісно, бродить чугайстир та полює на нявок.

Іван тонко відчуває природу навкруги себе. Мабуть тому він не тільки добрий господар, але й грає на флоярі. Він здатен на велике почуття і в кінці віддає життя за мрію. Не може жити без радості та кохання.

Є ще два цікаві образи в творі – мольфара Юри та ґаздині Івана Палагни. Але їхнє кохання інше: в ньому проглядає хижість та хіть. Своєю силою керувати природними стихіями Юра причарував горду та холодну Палагну. Їхнє кохання неначе стихійне лихо: розбиває життя людей навколо. І тому воно протиставляється  глибокому, ніжному коханню добрих людей - Івана та Марічки.