1. Знахідка «Слова про похід Ігорів» пов'язана з ім'ям... I століттям... 2. «Слово ...» входило до...
3. Твір виконаний у стилі...
4. Особливість цього стилю у...
5. За різними версіями, автором «Слова...» міг бути...
6. Чому потрібно було робити переклади «Слова...» українською?
7. Найперші переклади здійснили..
8. Також здійснили переклади відомі мені українські письменники: ...
9. Проблемне питання: як ви думаєте, чому не всі переклади витримують сувору
філологічну критику?
10. У чому полягає різниця між перекладом та переспівом? Чи потрібні, на вашу
думку, переспіви?
11. Чому «Слово...» - саме ліро — епічний твір?
12. У чому винятковість «Слова про похід Ігорів» серед інших творів давньої
української літератури (порівняйте з вивченими раніше)?​

познайомити учнів із історико-культурними умовами розвитку української літератури від найдавніших часів до середини ХІХ століття; її світоглядними й естетичними засадами, провідними жанрами, питанням періодизації, стильовими особливостями літературних періодів, чинниками зміни культурно-історичних епох і літературних напрямів; розвивати навички усного мовлення, вміння вмотивовувати власні думки; виховувати інтерес до історичного минулого, формувати читацьку предметну, загальнонавчальну і ключові компетентності.

ответ:Остроми́рове Єва́нгеліє — одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, яка була створена на Русі. Пам'ятка української мови[1][2][3].

«Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання для неділі та свят. Переписане у 1056–1057 рр. із староболгарського оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира, який в написі книги названий родичем князя Ізяслава Ярославича (за гіпотезою Анжея Поппе, згадана в надписі дружина Остромира Феофана могла бути донькою Володимира Святославича та Ганни Візантійської). За гіпотезою Юрія Диби та Ігоря Мицька походження протографу книги слід пов'язувати зі скрипторієм чеського бенедиктинського слов'янського монастиря в Сазаві, про що свідчить її місяцеслов та художнє оформлення. Вірогідно також, що у Києві могли знайти прихисток і сазавські монахи-вигнанці[4].

Объяснение: