10. Уявіть себе істориком – дослідником. Проаналізуйте текст про історичну особу на основі запитань інструкції «Як вивчити діяльність історичної особи». 1.Про кого йдеться?
2.Коли і в якій країні жила історична особа?
3.Які його риси характеру та погляди відомі?
4.З чим пов’язана основна діяльність цієї історичної особи? До яких історичних подій вона причетна?
5.Які вчинки і дії цієї особи відомі?
6.Яким є ваше ставлення до цієї історичної особи?
Відповідь:
І. Таємниця лісового озера (розділ 4).
1. Відпочинок друзів на озері.
2. Василь прийшов миритися і приніс подарунок
3. Василь повідомляє про таємниче створіння.
4. Митькові приходить в голову неймовірна ідея.
ІІ. Хлопці починають своє розслідування (розділ 5)
1. Мрії Митька
2. Сергій ганебно засинає на посту.
3. Митько змінює на посту Сергія, але теж засинає.
4. Таємничі сліди на піску.
5. Ще одна геніальна ідея Митька. Хлопці сідають за підручники з зоології.
ІІІ. Навчатися -це світло. (розділ 6)
1. Друзі стають активними читачами в місцевій бібліотеці.
2. Хлопці дізнаються багато нового і корисного.
3. Невідомого звіра вирішили назвати Митькозавром.
ІV. Як упіймати таємничого звіра (розділ 7)
1. Хлопці вирішили влаштувати пастку.
2. Вибір кандидатури для приманки.
3. Упіймати курку не так й легко.
4. Хлопці риють яму, влаштовуючи пастку.
5. У пастку замість таємничого звіра потрапляє дід Трохим.
6. Операцію "Пастка для звіра" гучно провалено
V. Нічні жахіття (розділ 8)
1. Дивні і страшні звуки наповнюють нічний ліс
2. Сергій рятує Митька від необдуманого кроку.
3. Сергієві наснився страшний сон.
VІ. Таємницю озера розгадано (розділ 9)
1. Митька не покидає надія прославитися і отримати медаль
2. Нарешті хлопцям вдалося побачити химеру, що живе у озері.
3. Митько атакує страшного звіра .
4. Страшило тоне, але кличе на до голосом Василя.
5. Митько рятує Василя з озера.
6. Таємницю страшного звіра розкрито.
7. Василь у всьому зізнається і кепкує з хлопців.
8. Друзі дякують Василю за чудові канікули
Пояснення:
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.