12 запитань за поемою «Наймичка» Т.Шевченка
Запитання 1
Повернувшись благополучно додому («Наймичка»), Марко...
варіанти відповідей
А Богу.
Б. Поцілував рідну землю.
В.Заспівав веселої.
Г. Подякував воликам.
Запитання 2
Караючи свою нещасливу долю («Наймичка»), Ганна зверталася ...
варіанти відповідей
А, До широкого степу.
Б. Бога.
В. Туману.
Г.Батьків.
Запитання 3
Трохим з Настею («Наймичка») сумували через те, що:
варіанти відповідей
А. Були бідними.
Б. Повсякчас втрачали здоров’я.
В.Вимушені працювати на пана.
Г.Не мали дітей.
Запитання 4
Старі вирішили прийняти до себе наймичку («Наймичка»), бо:
варіанти відповідей
А. Вважали себе за багатих.
Б. Вже нездужали.
В. Вона дуже сльозно Г. їм важко було працювати на городі.
Запитання 5
Рід діяльності Марка («Наймичка»).
варіанти відповідей
А. Мисливство.
Б. Ковальство.
В.Чумакування.
Г. Гончарство.
Запитання 6
Через те, що син наймички тривалий час не повертався («Наймичка»), вона:
варіанти відповідей
А. Вирушила на його пошуки.
Б. Мусила розважати його дружину і дітей.
В. Зверталася з молитвою до Святого Миколая.
Г. Ходила до ворожки цікавитися долею улюбленця.
Запитання 7
Якого подарунка віз Марко Ганні? («Наймичка»)
варіанти відповідей
А. Сукна дорогого.
Б. Шитий пояс.
В. Червоного шовку.
Г.Парчі золотої.
Запитання 8
Під час блукання у неділю вранці-рано («Наймичка») героїня наспівувала...
варіанти відповідей
А. «Ой степи широкії».
Б. «Ой у полі могила».
В. «Кукувала зозуленька».
Г. «Ой у полі вітер віє».
Запитання 9
Дід виїхав до Городища («Наймичка»), аби:
варіанти відповідей
А. Придбати необхідних ліків.
Б. Відвідати сина, який там служив у війську.
В. За до себе кумів.
Г.Продати дещо з хатнього краму.
Запитання 10
Після тривалих страждань Ганна («Наймичка») відчула себе щасливою тоді, коли:
варіанти відповідей
А. Знаходилася поруч зі своєю дитиною.
Б. Мала можливість заробити на хліб.
В.Підкинула власну дитину чужим людям.
Г. Батьки дозволили їй повернутися додому.
Запитання 11
Наприкінці твору «Наймичка» героїня...
варіанти відповідей
А. Зізналася Маркові, що вона його мати.
Б.Залишила хату сина і вирушила у мандри.
В. Вирішила присвятити останні роки життя службі Богові.
Г. Втопилася з горя у річці.
Запитання 12
За жанром "Наймичка" - це...
варіанти відповідей
А. соціально-психологічна поема
Б. соціально-побутова поема
В. історична поема
Г. романтична поема
ответ:
життєвий вибір людини — це здатність вибирати собі долю між різними обставинами і пропозиціями, які дає нам життя. у однакових ситуаціях різні люди чинять по-різному. одному здається, що правильніше вчинити так, інша людина вважає інакше. всі ми люди, але маємо різні думки. чому це так? спробуємо розібратися в цьому складному питанні, використавши історичну повість івана франка "захар беркут".
цей твір має чотирьох головних героїв: захар беркут — голова громади на тухольщині, максим беркут — його син, тугар вовк — боярин, мирослава — його донька. всі ці люди в повісті змушені робити свій власний вибір. детально зупинимося на кожному і спробуємо з'ясувати, що примушує людей чинити так, а не інакше.
захар беркут — літня людина, формальний лідер громади не лише у своєму селі, а й користується авторитетом на всій тухольщині. він є найстарішим членом громади, вихований як незалежна від князя і його особа. всі його справи — лише на користь громади. вже з дитинства засвоїв ідею чесності і справедливості. обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатен зробити іншого вибору. а така можливість була: двічі монголо-татари пропонували йому обміняти життя свого сина на порятунок селища. але захар приймав рішення з позиції не власної користі, а з позиції вірності обов'язкам. якщо він пообіцяв в обороні тухольшини, то він буде тримати своє слово, незважаючи на залежність життя сина від батькового рішення. тобто життєвий вибір цієї людини цілком залежить від традицій і правил поведінки того суспільства, де його виховано.
ответ:
глибока філософія прихована у словах в. джеймса: «суспільство деградує, якщо не отримує імпульсів від окремих особистостей; особистість деградує, якщо не отримує співчуття від усього суспільства». я думаю, однією із таких особистостей, яка підштовхнула суспільство до активних дій у боротьбі за волю, свободу народу був і залишається т. шевченко.
не кожного члена суспільства можна назвати громадянином, а лише людину у з активною життєвою позицією. вона докладає максимум зусиль, щоб жилося краще усім.
ідея утвердження активної громадянської позиції людини-патріота стала провідною у вірші «минають дні, минають ночі…» ліричний герой роздумує над швидкоплинністю життя. день за днем воно наближає людину до вічності. але сидіти і чекати свого кінця — це є не лише ганебним для людини. це злочин проти суспільства. і шевченкові слова звертання до долі більше молитву:
не дай спати ходячому,
серцем замирати
і гнилою колодою
по світу валятись.
лише істинний гуманіст здатен прожити власне життя для людей, захищаючи їхні інтереси. саме любов є найбільшою рушійною силою.
а дай жити, серцем жити
і людей любити…
на час написання вірша поет уже мав гіркий досвід стосунків із владою. він розумів, що царизм докладає всіх зусиль, щоб зберегти єдину і неподільну російську імперію та самодержавство. свої переживання він озвучує устами ліричного героя:
страшно впасти у кайдани,
умирать в неволі…
але він, істинний громадянин, найбільше боїться померти, не залишивши по собі жодного сліду. для нього інтереси народу і рідного краю є надто дорогими.
а ще гірше — спати, спати,
і спати на волі —
і заснути навік-віки,
і сліду не кинуть
ніякого…
цей вірш не втратив своєї актуальності. і я впевнена, що ніколи не втратить. держава буде існувати доти, доки будуть жити люди, готові служити їй вірою і правдою, захищати її інтереси, а отже, захищати людей. особисто я не хочу «гнилою колодою по світу валятись». і я вірю, що, коли виросту, то служитиму людям і любитиму їх