12 запитань за поемою «Наймичка» Т.Шевченка
Запитання 1
Повернувшись благополучно додому («Наймичка»), Марко...
варіанти відповідей
А Богу.
Б. Поцілував рідну землю.
В.Заспівав веселої.
Г. Подякував воликам.
Запитання 2
Караючи свою нещасливу долю («Наймичка»), Ганна зверталася ...
варіанти відповідей
А, До широкого степу.
Б. Бога.
В. Туману.
Г.Батьків.
Запитання 3
Трохим з Настею («Наймичка») сумували через те, що:
варіанти відповідей
А. Були бідними.
Б. Повсякчас втрачали здоров’я.
В.Вимушені працювати на пана.
Г.Не мали дітей.
Запитання 4
Старі вирішили прийняти до себе наймичку («Наймичка»), бо:
варіанти відповідей
А. Вважали себе за багатих.
Б. Вже нездужали.
В. Вона дуже сльозно Г. їм важко було працювати на городі.
Запитання 5
Рід діяльності Марка («Наймичка»).
варіанти відповідей
А. Мисливство.
Б. Ковальство.
В.Чумакування.
Г. Гончарство.
Запитання 6
Через те, що син наймички тривалий час не повертався («Наймичка»), вона:
варіанти відповідей
А. Вирушила на його пошуки.
Б. Мусила розважати його дружину і дітей.
В. Зверталася з молитвою до Святого Миколая.
Г. Ходила до ворожки цікавитися долею улюбленця.
Запитання 7
Якого подарунка віз Марко Ганні? («Наймичка»)
варіанти відповідей
А. Сукна дорогого.
Б. Шитий пояс.
В. Червоного шовку.
Г.Парчі золотої.
Запитання 8
Під час блукання у неділю вранці-рано («Наймичка») героїня наспівувала...
варіанти відповідей
А. «Ой степи широкії».
Б. «Ой у полі могила».
В. «Кукувала зозуленька».
Г. «Ой у полі вітер віє».
Запитання 9
Дід виїхав до Городища («Наймичка»), аби:
варіанти відповідей
А. Придбати необхідних ліків.
Б. Відвідати сина, який там служив у війську.
В. За до себе кумів.
Г.Продати дещо з хатнього краму.
Запитання 10
Після тривалих страждань Ганна («Наймичка») відчула себе щасливою тоді, коли:
варіанти відповідей
А. Знаходилася поруч зі своєю дитиною.
Б. Мала можливість заробити на хліб.
В.Підкинула власну дитину чужим людям.
Г. Батьки дозволили їй повернутися додому.
Запитання 11
Наприкінці твору «Наймичка» героїня...
варіанти відповідей
А. Зізналася Маркові, що вона його мати.
Б.Залишила хату сина і вирушила у мандри.
В. Вирішила присвятити останні роки життя службі Богові.
Г. Втопилася з горя у річці.
Запитання 12
За жанром "Наймичка" - це...
варіанти відповідей
А. соціально-психологічна поема
Б. соціально-побутова поема
В. історична поема
Г. романтична поема
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
Відповідь:
Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.