13. У поезі <<У теплі дні збирання винограду антитезою до першої строфи є рядки.. А)вона верталась iз ясного саду. Ясна, як сад, радісна, як смiх.
В)Гукнула свіжо й весело на мулів.I чутно ушi правий з них прищулив
Б) І вiн спитав:- Яку б найти принаду,Щоб привернуть мебе до рук моїх?
Г) І мовив: -Добре бути молодим.У теплі дні збирання винограду.

14. Останнє строфа поезії <<У теплі днi збирання винограду передає думку про те, що

А)осінь - найкраща пора року
Б)можна залишатись молодим душею навіть у зрілості
В)людина має право на відпочинок
Г)ні в кого не можна вiдiбрати мрію

Відповідь: Бути патріотом - це насамперед любити свою Батьківщину.

Кожна людина з дитинства патріотом своєї країни. Готовий пожертвувати собою заради неї. Як в вірші : "Захочеш і будеш!" - " Лежить невідгадана сила, Зрослась небезпека з відважним життям.." .

Але чи означає це, що патріот повинен завжди тільки вихваляти свою рідну країну і не згадувати про якійсь її недоліки? Звісно, ні. Справжній патріот любить свою рідну землю, але не ідеалізує її. Навпаки, саме усвідомлення того, що не все у рідній країні ідеально, спонукає людей на те, щоб прагнути змінити життя на краще.

Про це спонукає автор вірша "Сполучниками" .

Мартин Боруля – головний герой однойменної трагікомедії Івана Карпенка-Карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав. Характер Мартина Борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. Його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та ведення життя. Він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці. Ставлення до інших: зневажає Красовського, наївно довіряє повіреному Тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті. Ставлення інших до Мартина: Тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином. Ставлення автора до Мартина: за прототип Мартина було взято батька автора. Цим Іван Карпенко-Карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру. Моє ставлення  до Мартина Борулі: цього героя можна зрозуміти, бо він лише хоче безхмарного майбутнього для своєї сім’ї. та бажання мусять поєднуватися з можливостями їх втілення чого не хоче робити Мартин. Це неправильно, ось чому головний герой виглядає комічно. На відміну від Пузиря («Хазяїн»), Калитки («Сто тисяч») Мартин Боруля не труситься за кожну копійку, не знущається з бідніших за себе, але він, як і мольєрівський Журден, у своєму прагненні офіційно стати дворянином, по суті, утрачає здоровий глузд.