14. Установіть відповідність між термінами та прикладами, використаними О. Стороженком в оповіданні «Скарб» (1б.):
А гіпербола
(перебільшення)
Б фразеологічні
порівняння
В комічне (гумор)
Г протиставлення
(антитеза,
антоніми)
1 «Така з неї добра і покірна жінка; а як дійде діло до її
Павлуся, то як скажена стає»
2 «Пообідає і знов куня; коли зимою, то знов у просо, а
коли літом, то вийде в садок, ляже під грушею, а часом,
глянувши угору, трошки й розсердиться: «Бісові груші,
пробубонить,— які спілі, і над самісінькою головою
висять, а ні одна ж то не впаде у рот»
3 «Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться; глита, як той
пуцвіринок; галас підійме, буцім з його чортяка лика дере;
останеться, мов сліпий без поводиря; їсть, аж за ушима
лящить»
4 «Наймичка доглядала Павлуся, як рідна мати: і годує
його, і голову йому змиє, і розчеше, і роздягає, і стеле, так
йому у вічі й дивиться, думку його відгадує, бо Павлусь за
ввесь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і
схотів, вже не попросить; якось йому й слово важко
вимовити»
ПРОСТО НАПИШИТЬ 1.(БУКВА) 2.(БУКВА) 3(БУКВА) 4.(БУКВА)
Айвенго-герой романа В.Скотта «Айвенго» (1819).Дія романа проходить в кінці XII століття за часів правління Річарда Левине Серце.Айвенго був лицар,позбавлений спадку.Він належав до старовинного роду саксів.Його батько-Седрік-був сміливою,чесною людиною,справжнім патріотом.
Айвенго - справжній лицар. Через любов і відданість до прекрасній дамі він позбавлений спадку і змушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем та списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя, обирає королевою дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королю, підтримує його, хоче бачити свою країну без усобиць і війн.
Айвенго — чесний і справедливий воїн, який у будь-який момент може прийти на до тим, хто її потребує, тобто приниженим, гнобленим. Довідавшись, що Ребекку несправедливо звинувачують у чаклунстві й погрожують спалити на вогнищі, якщо не з'явиться лицар, який погодиться захищати її честь та мечем доведе її правоту, Айвенго поспішає на поєдинок, щоб захистити нещасну невинну дівчину. Ледве тримаючись у сідлі після тяжкого поранення, Айвенго все ж таки виходить на бій із Буагельбергом. І коли супротивники зійшлися, від влучних ударів обидва лицарі падають. Але Божий суд звершився: Буагельберг гине, а Ребекку виправдовують.
Пройшло вже майже два століття з часу написання чудового роману В. Скотта. Здавалося б, давно минули вже й лицарські часи. Ми живемо у двадцять першому столітті. Вік технократії, комп'ютерних технологій накладає відбиток на розум і серця людей, їхні взаємини. Але нетлінними залишаються людські цінності, які притаманні герою роману, славному лицарю Айвенго.
Чесність, шляхетність, почуття людської гідності, мужність, відвага, вірність, здатність до самопожертви в ім'я батьківщини чи друга мають і сьогодні непересічне значення.