| 2 | 3 | 4
А молода
циганка
БГерасим
в Невідомий
гОстап
д Соломія
X становіть відповідність між словами з творів та
персонажами, яким вони належать.
1 Іри! Повірите, що у них тілько й думка — Як
ба до сіданку, а після сніданку все погляда
да сонце — коли б скоріше обідать. Чи воно
таке ненажерливе, чи Господь його знає! По
ооді: сюди тень, туди тень - давай полудну-
кать, та ще коли б хоч іди скоріше, а то жує
та йжує, прямо душу з тебе Бимотує: хліб /
з'їдає і час гаїть Він собі чавкає, а сонце не
стоїть, котиться наниз; йому ж того тілько
й треба, аби мерщій до вечері.
2 У нас щорядок; фірма почтєнная, товар з Лон-
Донка прямо ідЬОт в кожаних мішках; Єжелі
возьмьоте, то скажіть, скілько вам нужно, —
я буду телеграму пускать у Адессу, і англи-
чанин сам вивезеть їх на нашу станцію.
3 — Бодай ти запалася, треклята країно, з тво-
ми порядками!.. — закляв він наголос.
4 Що турки!.. Вона має цілий план. Дуже про-
стий план. Він дістане собі і їй рушниці —
кожен румун їх має в хаті, — вони вийдуть
на берег уранці, відв'яжуть чужий човен
і випливуть на річку. Там вони чекатимуть,
аж везтимуть Остапа, і нападуть на турків.
Остап до коли побачить іх...
головна думка повісті видатного українського письменника і. франка «захар беркут», на мій погляд, така: сила народу полягає в згуртованості, єдності і відданості своїй батьківщині.
у цьому творі письменник докладно розкрив умови життя тогочасних тухольців, їх побут, знання, головні риси характеру цих людей. живучи серед неприступних гір і лісу, вони вели безперестанну боротьбу з природою. ця боротьба породжувала у людей кмітливість, виховувала сміливість, гартувала волю, потребувала взає і дружніх дій. усі джерела добробуту на той час були суспільними, спільною власністю були ліси, земля і засоби виробництва. тому «мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці та вживанню, в радощах і в горю.
П’єса Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» розповідає цікаву історію про низькі людські почуттях і якостях. Як зрозуміло з самої назви твору, найголовнішою мотивацією для головного героя твору є тільки гроші. Герасим Калитка був дуже жадібним, не мав нічого більш важливого в своєму житті, ніж збагачення. В цілому цей образ був досить характерним для того часу. Тоді справді гроші і земля були надзвичайно важливими для людини і її успішного життя.
У відповідності до змісту твору, Герасим Калитка дуже любив дві речі – гроші та землю. У творі наведено величезна кількість прикладів того, як він все це любить і наскільки він жадібний у зв’язку з усім цим. Він докоряв своїх слуг за зайвий з’їдений ними шматок хліба, хотів одружити свого сина на багатій дівчині, яку син не любив. Він був жадібний навіть по відношенню до власної дружини, яка просила дати їй коней, що добратися до міста. Більше того, Герасим Калитка був готовий на будь-які хитрощі і навіть на незаконні дії, щоб хоча б трохи збагатитися. Одного разу до нього в гості прийшов єврей і запропонував за кілька тисяч справжніх грошей купити сто тисяч грошей фальшивих, які неможливо розпізнати. Герасим був настільки жадібний, його свідомість було настільки помутнілою, що він погодився на цей очевидний обман. Крім того, йому були сильно потрібні гроші, щоб дати їх у борг під заставу чужої землі Смоквина, а потім витребувати цю землю собі. На жаль для Герасима, сто тисяч, видані йому євреєм, виявилися простими папірцями, а тому він не зміг купити землю Смоквина, та й видані єврею гроші були втрачені.
Немає жодних сумнівів у тому, що навіть якщо б афера Герасима Калитки виявилася успішною, щасливою ця жадібна людина ніколи не стала би. Вся проблема в тому, що людська жадібність просто не має меж. Якщо людина жадібна, вона ніколи не заспокоїться. Помилково вважати, що багаті люди не можуть бути жадібними, тому що у них багато грошей. Навпаки, якщо людина багата, значить, гроші для неї дуже важливі. А це в свою чергу говорить про те, що вона їх надзвичайно цінує і ні за що не віддасть і не поступиться будь-кому іншому ні за яких обставин.
Можна з упевненістю говорити про те, що Герасим Калитка не заспокоївся б, якби отримав землю Смоквина. Більше того, ця удача зробила б його ще більш жадібним до грошей і до землі. Він би відчув, що у нього все виходить, що всі його афери проходять, а тому продовжив би шукати можливості наживатися на оточуючих. Я думаю, що невдача Герасима повинна була послужити йому уроком і показати йому, що гроші і земля можуть зіпсувати людину.