2. Прочитайте уривок зі статті Юрія Івакіна «Кавказ» старий твір у ідейно-творчому розвитку Т. Шевченка. Що саме ви довідалися про особливості написання Т. Шевченком поеми «Кавкази За стогтделін В. Г. Шевченка, вету тинів йому урхитек з переміг не у вересні 1845 р. Імовірно, що в ucmonadi Illesveco uue doonpayposae maip i epenucae do anbana Tpu rimas. 30epecioca KirKit призистатевих списків твору. Веринг Какотзи було надруковано в книжчії «Новые стихотворения Tlyusma u Illeevennan (eitnie, 1859). Традиційне визначення жанру зумовлене відносно великим розміром і сустльниме значенним творх: Таке визначення, проте, можна прийняти люме умовно. «Кавкита» – індивідуальна лірико-сатирична жанроме форма, бизька којдночее 1 до інвективи, і до політичної медитації, і ось хэчнэг соди, в студнаму інклму поетичнізму морі грног положитеt XIX ен. ідея братерстна народів у боротьбі прони гнобителів не гідносичеге 1 токсию подожньою силою, яку цій жемі. Композиттійно «Кавказь - це розгорнутій ліричний моноло, звернений постідовно до кільках ументиск адрестік - до Бога, до народи Кавказу, до праваячогә касу, до Хрнета, ансынгу до кавказців... Поема «Кавкатим знакінчується регрненням до ЯТхемат до Бельгиена, то пов'язує присенку и смазонесою суспільного темою гору і вноснать к несективу слубоко особгосту" aipuy nony. Tunoea puca camupu «kankan - noconanior Ruapuma i emaeponen, namenxu картання ворогів з пагетикою телавлення борців за волю. Взаємопереходи саркастичної і героїчної інтонацій надають поемі «Капката вертикої емоційної сили. Ще за життя аитора і після його смерт твір сəтиризиса и в списках, публікували в негатьних внедахннях. «Капитка» иеге ке нижній в ін не розвиток революційно самосвідомості народу. На слова твору написав канвоту-симфонію С. Людкевич
Козацький нащадок
«Жив славний козацький рід Судаків»
Мрійливий, вміє фантазувати
«Снилися відтак бої з татарвою, широкий степ, і він мріяв усе про те, коли то й він підросте та стане славним козаком»
Вміє слухати
«Діти слухали залюбки оповідань дідуся»
Завзятий
«Вироблялася в Павлуся завзята козацька вдача»
Бешкетник
«В такім молодечім пориві робив він не одне таке, за що хотіли його батьки покарати»
Люблячий брат, сердечний
«З цього завелась між дітьми така любов, що одне без одного жити не могло і, здасться, не було нічого такого, чого б не зробив Павлусь для Ганнусі»
Готовий дати відсіч кривднику, запальний
«Не зачіпай Гані, - говорив Павлусь, - ніхто не сміє її торкнути, а то поб'ю...».
«Павлусів противник був старший і дужчий»
Ділиться своїми навиками, доброзичливий
«Він її вчив потай діда тих усіх штук, яких навчився від дідуся, бо дідусь усе говорив, що це не жіноче, а козацьке діло»
Виріс у батьківській турботі
«Павлусеві приходило на гадку забрати Ганю, скочити в город та сховатися в бур'ян. Та йому здавалося, що за плечима тата й діда безпечніше».
Не виказує свого страху
«Дрижачи із страху, він голубив і заспокоював сестру»
Хоробрий, самовідданий
«У розпуці схопив татарина зубами за руку і вкусив так, що татарин аж засичав з болю».
«Павлусь втратив пам'ять і впав на землю»
Крайние суждения, уходящие корнями в концепции XIX столетия. Одно из направлений ("славянофильское"), настаивающее на полном отрыве искусства XVIII в. от предшествующего развития. Вытекающее отсюда представление о нем как насильственно привитом, ненациональном и ненародном. Противоположное ("прозападное") течение с его стремлением сгладить границу между искусством Древней Руси и художественным творчеством XVIII столетия, отыскать в его предыстории все элементы нового и, тем самым, уменьшить значение мирового опыта. Современное представление об искусстве XVIII века как первой стадии качественно иного по сравнению с предыдущим этапа - искусства Нового времени (XVIII - начала ХХ вв.).
Источники искусства Нового времени в России: высокий уровень древнерусского искусства и, особенно, успехи его последней стадии - конца XVII века; состояние современного искусства западноевропейских стран, переживших аналогичный процесс; канонизированный художественный опыт Нового времени (трактаты, увражи). Вопрос о темпах развития и основные антиномии искусства петровского времени (средневековое - новое, светское-религиозное, русское - западноевропейское и др.)
Объяснение: