2. Укажіть, хто є автором рядків: То вже вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця.
з повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера...»

Кіт  -загадка                                                                                                        Події відбуваються з моїм котом.На вигляд ну самий,що не є звичайний кіт.Але є щось в нього таємне і таке водночас дивне.Джеку - 2 роки.А чому саме таке ім`я?Та ні,ви будете дуже здивовані.Я назвала його на честь одного актора -Джекі Чана.Мені він здався якимсь схожим на мого кота.Напевно характером,манерою життя.А може їх просто  обох я полюбила однаково.Це вже судити вам.Це рудий пухнастий приятель з зіркою в лобі  і з блакитними очима наче василькаами.Він не охоче куштує м`ясо,ковбасу,рибу,а все більше полюбляє овочі та фрукти.Я знаю його секрет - він вегетаріанець.
-Прівіт усім.Я Джекі.Той самий котик,якого так полюбляють.Моя господарка думає,що я особливий,насправді я дуже цінний екземпляр!.Я з планети Фруктімус,яказнаходиться в неосяйному космічному просторі.То не звичайне місце,то планета де проживають коти.Вони виховуються з самого малечку.Навчаються різним видам мистецтва.І тому мені і справді личить ім`я Джекі,як і він,я займаюся карате,кун-фу.Та я взагалі інтелектуал,якщо чесно  кажучи.А ще я вивчав танці,музику,не розумію навіщо це мені потрібно,але тепер я "ходяча енцеклопедія".І взагалі мені це слово дуже подобається.Воно таке ж неординардне,як і я сам.В кожногокотає свій талісамн,в мене це зірка.Підготувавши обраних котів до місії,нас транспотртують на Землю.Я прилетів до вас,а потім народився маленьким кошеням з зірою в лобіна згадку про те    ,з якої я планети.Я ріс і підростав як звичайне кошеня,майже нічим не відрізняючись від моїх побратимів.А потім я потрапив до моєї господарки.Чудова дівчина.Але ж я не повідомив вам:навіщо я тут?Це дуже просто.Ми тут,щоб захищати людей від неприємностей,а саме від собак.Просто Фруктімус і Уранімус часто конфліктують між собою.І мене вчили,що собаки - це дуже погані тварини.Я справді,спочатку так гадав.Але господарка тримає пса Гарольда вдома.І я з ним потоваришував.Дуже розумний,як для пса.З ним можна поспілкуватися про будь-що.Але як виявилось не всі чотирилапі друзі людей чемні.Одного рвзу,ми з господаркою йшли в ліс,щоб позбирати трави для гербарію,їй потрібно було.І ось йдемо такі і нікого не чіпаємо і тут...Я навіть не встиг запанікувати,як з кустів вискочила собака і давайпоказувати свої рівнесенькі,білесенькі зуби,як паркан пофарбований.І не можу не помітити,що видно стоматолог справжній мастер,треба буде візитку взятиІ ось він красується своїми зубками,я не дово думаючи використовую силовий удар і все,ворог в нокауті.Але все було більш реалістично,я пошипів на нього,що він злякався і втік.А ми продовжили свою прогулянку далі.І це все ще не всі пригоди,які траплялися зі мною та моєю господаркою.Саме головне - це те,що вона щаслива і я завжди буду охороняти її від неприємностей.
А може мені поспілкуватися з нею?Адже не даремно я вивчав її мову,а то я кось не чесно.Я знаю багато про людей,а вони про нас зовсім трішки.Ой, вибачте,господарка кличе,я потім допишу.Вперед,пригоди кличуть нас!До зустрічі!

«СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ» Цитатна характеристика Ігоря і Всеволода
Князь Ігор Святославич 

Готовий віддати життя за свободу Батьківщини: 
"Сповнившись ратного духу, він навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую".

Благородний, хоробрий, не боїться смерті:
"Браття і дружино! Лучче ж убитим бути, аніж полоненим бути" 

Не відділяє себе від своєї дружини:
"Хочу бо, — сказав [вiн], — списа переломити кiнець поля Половецького; з вами, русичi, хочу голову свою положити, або напитися шоломом з Дону!"

Князь Всеволод Святославич, брат Ігоря:
Хоробрий воїн 
"Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать погані голови половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр—туре Всеволоде!"

Любить свого брата:
"Один брат [у мене], один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!"