2. Установіть відповідність Значення фольклору
Тлумачення
1 пізнавальне
А допомагає змістовно й весело провести вільний
2 естетичне
час
з розважальне Б виховує високі моральні якості, почуття
4 виховне
патріотизму, любов до батьків
в формує естетичне сприйняття світу, спонукає
бачити красу навколо себе
гсприяє збагаченню знань про минуле нашого
народу, про багатий духовний світ українців
гсприяє застосуванню традиційних обрядів,
звичаїв наших предків у сучасному житті
3. Установіть послідовність розкриття почуттів і дій ліричної ге-
роїні в пісні «Цвіте терен, цвіте терен»
A Iще очі дрімали, // А вже сходить сонце
Б Десь поїхав мій миленький // Іншої шукати
В Вечероньки недоїла, // Нічки недоспала
ГАя молоденька // Вже горя зазнала
г Ой візьму я кріселечко, // Сяду край віконця
4. Прочитайте рядки з пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють»
Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день.
Ви ж мене, очі, плакать навчили,
Де ж ви навчились зводить людей?
В уривку використано
А окличне речення, гіперболу, метафору, порівняння
Б риторичне звертання, запитання, тавтологію,
порівняння, епітет
в анафору, порівняння, підсилювальну частку
гриторичний оклик, порівняння, рефрен,
пестливі слова
11

Настав новий день.Мати розбудила Олеся до школи.Коли Олесь сів снідати,мати запитала:
-Олесю,мені сказала Матильда Петрівна,що ти на уроці не малював горщик.Чому?
-Мамо,я хотів малювати дятла.
-Синку,в школі потрібно виконувати  те,що тобі вчитель говорить,а потім малюй, що тобі заманеться.
Олесь мовчки поснідав і пішов до школи.На перерві він підійшов до вчительки і протягнув аркуш паперу.
-Що це,Олесю?-запитала Матьльда Петрівна.
-Горшечок.-тихо відповів Олесь.
Вчителька посміхнулася і виправила погану оцінку.

Народився А. Давидов 1938р. в с. Бочках Конотопського району на Сумщині в сім'ї вчителів. Після закінчення в 1960р. Ніжинського педінституту працював учителем біології. Деякий час був на комсомольській, партійній роботі. Далі присвятив себе літературній діяльності: завідував відділом природознавства у журналі

«Знання та праця», був головним редактором журналу «Барвінок», потім —

Директором видавництва «Молодь».

А. Давидов створив для дітей багато книг — у тому числі і науково-художніх, де розповідається про життя природи. Перша книжечка «Ширшає виднокруг» вийшла

1967р., далі — «Сонячні вершники», «Без креслень і кельми», «Знай, люби, бережи», «Скарб» та ін. Збірка повістей та оповідань «Не так вже й тісно на землі» дістала високу відзнаку — премію Лесі Українки.

Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов'ю до неї, а також розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.

Цікаве оповідання «Вдячність» із циклу «Таємниці старого дуба». Дуб, наче жива істота гає все, що діється навкруги, пригадує своє довге життя, піклується про жолуді, які продовжують його рід. Але у дубі — дупло, й пишатися серед дерев йому вже недовго... Та ось приїхали до лісу люди — вчитель з учнями, полікували стовбур, замазали дупло, обгородили. І тут дуб із вдячністю впізнає у старому вчителеві юнака, якого він порятував у роки війни від ворога.

Оповідання це близьке до казки, які теж пише А. Давидов. Краща з них — про

Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто любить

Природу.