В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История

20 ! ! можете не отвечать на все вопросы, но ответьте хотяб на 2, : (

1. звідки в пинті взялася його велика сила?

а: він з'їв яблуко з панського саду
б: його батько був велетнем
в: він наївся чарівної юшки
г: він насправді був дубом, але вмів обертатися людиною

2. яке випробування пройшов пинтя, щоби стати опришком?

а: скупався в крижаному водоспаді
б: витягнув топірець із каменя
в: дістав вороняче яйце
г: відгадав три загадки

3. кого пинтя таки не встиг урятувати?

а: шпіньку
б: цигана мішка
в: себе
г: зубаню
д: янка причмеленого

4. хто відчинив плиту, що вела до потаємного ходу з порохової вежі й урятував із пастки пинтю й усю компанію?

а: сливовиця
б: графинчик
в: качулка
г: люципер

5. пам'ятаєш теорію шпіньки, виголошену в корчмі грошовитим слухачам
про грішні й праведні гроші?
і як варто деяких позбуватися?
так що ж притягують до себе грішні гроші, за версією магістра шпіньки?

а: щастя й багатство
б: біду
в: інші гроші
г: магістрів

6. який чарівний знак подає розбійникам грушка-мудрушка,
коли хтось підходить до їхнього сховку?

а: скидає все листя
б: розквітає
в: обертається на ялицю-яснолицю
г: шелестить щосили
д: кидається грушками

7. яку забаганку мав пан нагаєвський?

а: щоб щовечора хтось програвав йому в карти
б: щоб після обіду його колисали
в: щоб його раз на тиждень загортали в перський килим
г: щоб усі подорожні проїжджали за гроші крізь його браму

8. що ж таке "опришки"?

а: гуцульські жіночі прикраси
б: сухі хлібці
в: сокирки на довгих держаках
г: карпатські розбійники

Показать ответ
Ответ:
farij
farij
18.09.2020 09:01

ответ:

каноничный образ — казак бандурист сидящий со скрещёнными ногами. среди дополнительных элементов чаще всего встречаются горилка и закуска, дуб, рядом пасущийся конь казака. на картинах времен колиивщины как правило также присутствуют сцены казни врагов.

сказания о казаке мамае можно встретить среди народных легенд, переводов, прибауток. но лучше всего его образ воспроизведен в народной живописи: в бархатном жупане, сафьяновых сапогах и синих шароварах; круглая выбритая голова с закрученным за ухо «оселедцем», длинные усы, чёрные брови, карие глаза, тонкий нос, румяные щёки — портрет красавца-молодца, которым он сложился в народном воображении.

казака мамая на таких картинах всегда рисовали с кобзой, которая является символом певчей души народа. конь на картине символизировал верность, дуб — силу духа[источник не указан 1483 дня]. часто на рисунках мы видим изображение копья с флажком, казацкого штофа и рюмки. это были вещи, связанные со смертью казака, — копьё ставили на месте захоронения, штоф и рюмку клали в могилу — они напоминали о мимолётности жизни и о казацкой судьбе, в которой угроза смерти в бою была повседневной реальностью.

такие картины рисовали на полотне, на стенах зданий, окнах, посуде, ульях и даже на дверях яркими, сочными красками, часто с надписью на украинском языке: «я козак мамай, мене не займай» (рус. я казак мамай, меня не трогай). это свидетельствовало о доброте, независимости и весёлом нраве хозяев. упомянутые рисунки, которые дошли до нашего времени, не только украшали дом, но и рассказывали о вкусах и мировоззрении хозяев.

пытаясь объяснить популярность у украинцев образа казака мамая, советский а. а. шенников видел его истоки в полтавском княжестве («княжестве мансура»), созданное потомками мамая из рода кият[2]:

портрет воина-бандуриста мог появиться сперва как собирательный образ пограничного жителя княжества мансура и его ближайших потомков, — портрет мамая, но ещё не мамая и тем более не "козака". а для композиции портрета могло быть использовано какое-то произведение восточной живописи, имевшее хождение у мансуровых татар, едва ли не сохранившаяся ещё от монгольских времён старая буддийская религиозная картина, смысл которой был давно забыт. этот мамай — полутатарин, полусеврюк — был ещё далеко не украинец по своему этническому самосознанию и культурному облику, но он успешно защищал славянское население украины от крымских набегов и потому стал весьма популярен.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Anastasya156
Anastasya156
21.11.2020 22:54
Павлусь — головний герой оповідання о. стороженка. його образ доводить нам, що сите життя і неробство не робить людину по-справжньому щасливою. щастя не може бути в житті людини, яка живе лише для себе і не зігріває своїм душевним теплом інших, яка безглуздо і безцільно проживає свій вік. павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим матір’ю. узимку й восени вона не випускала його з хати, шоб не замерз, навесні і влітку — шоб сонце не напекло голову. бачачи, шо син нічого не вміє робити, батько журився: «що з ним станеться, як ми помремо? » мати мала рацію, коли говорила: «як бог милосердний пошле йому шастя, то без нас житиме ше лучче, як теперечки». після смерті батьків за павлусем наглядали наймит і наймичка. і хоча він уже й парубком став, а все чекав, коли хтось за нього зробить. «павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити». джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота