Сьогодні після школи ми з хлопчиками (дівчинками) поідемо на гору кататися на велосипедах.День був сонячний якраз для прогулянки , ми всі зібралися біля річки та поіхали за Любою , бо тільки воа знала дорогу до гори. -Єгє ж , Любо довго там до гори?- запитав в неі Сашко. -Та ше не довго...- невпевнено відповіла Люба Місцевість ставала все більше схожа на ліс.Та як вияснилось Хлопці(дівчата або усі разом) заблукали. Хлоп"ята зібралися усі разом і вирішили іхати назад не куди не згортаючі.По дорозі назад вони побачили багато усього цікавого , та аж в вечері доіхали до дому, усі були в захвати від подорожі , а особливо я!
Якось я вийщла погуляти в ліс з відти вискочив лісовичок такий маленький і зовсім зарошший він показав мені своє володіння та ми відправилися до його дочки яблуньки щедра вона дала нам урожаю,далі ми пішло до сестри лісовичка дивної верби там в дуплі жила його сестра лісиха,коли ми заглянули в дупло звідти вискочила білка та запросила нас в свій дім,звісно туди я не вліз,потім мені лісовик сказав що та руда була лісовихи прислужниця,ми відправилися до батька лісовика доброго та старого столітнього дуба який сховав нас у своїх вітях від дощика я подякував за таку екскурсію та пішов додому ,більше я в ліс неходив і гриби ті не їв.
