3. Максим користувався ним [захопленням му- зикою], щоб знайомити хлопчика з ..., і вся вона пройшла перед уявою сліпого, сплете- на зі звуків». А історією його країни Брідною природою В французькою мовою
ответ : Коли людина народжується, від першого скрику і всі перші роки життя єдиними людьми, до яких вона тягнеться, єдиним ідеалом стають власні батьки. Але дитина росте, розвивається, навчається, постійно змінюється. А разом із нею змінюється й ідеал. І чим більш досконалою стає людина, тим досконалішим стає її ідеал. Чим більш освіченою, мудрішою і досвідченою стає особистість, тим більше зростають її запити, вимоги до самої себе і навколишнього світу, тим складнішими і серйознішими стають цілі на життєвому шляху. Таким чином, ідеал завжди на крок попереду від розвитку людини, ось чому вона ніколи не може дістатись його вершини, хоч і прагне до заповідної височини все життя. Але в цьому немає нічого поганого чи осудливого, бо саме існування ідеалу в житті людини, до якого вона постійно тягнеться, стимулює її розвиток. І не важливо, що саме буде ідеалом — гроші, сім'я, мистецтво чи щось інше. Доки людині е до чого йти, вона вдосконалюється. Якщо ж в якийсь момент починає вважати, що досягла в повній мірі свого ідеалу, то зупиняється у своєму подальшому розвитку.
Отже, ідеал — це і справді недосяжна вершина, до якої ідеш усе життя і яка з кожним кроком людини до неї стає дедалі вищою. Але якби не було тієї заповітної височини, то неможливим стало б і простування людини сходами життя.
Він любить всіх людей цієї Землі, навіть грішників. Але не терпить гріх. Він віддав і пожертвував своїм життям заради людства, щоб викупити первородний гріх та гріхи всього людства. Він не зробивши жодного злого вчинку, не порушивши жодної із 10 заповідей, віддав своє життя, пролив дорогоцінну Святу Кров.. Врешті решт дозволив прибити себе до хреста, як це робили зі злочинцями, що ще більше принижувало Його. Але розумів ціну своєї смерті..
Також за життя на Землі повчав людей добра та любові до Бога, вчив не порушувати заповіді Божі.
ответ : Коли людина народжується, від першого скрику і всі перші роки життя єдиними людьми, до яких вона тягнеться, єдиним ідеалом стають власні батьки. Але дитина росте, розвивається, навчається, постійно змінюється. А разом із нею змінюється й ідеал. І чим більш досконалою стає людина, тим досконалішим стає її ідеал. Чим більш освіченою, мудрішою і досвідченою стає особистість, тим більше зростають її запити, вимоги до самої себе і навколишнього світу, тим складнішими і серйознішими стають цілі на життєвому шляху. Таким чином, ідеал завжди на крок попереду від розвитку людини, ось чому вона ніколи не може дістатись його вершини, хоч і прагне до заповідної височини все життя. Але в цьому немає нічого поганого чи осудливого, бо саме існування ідеалу в житті людини, до якого вона постійно тягнеться, стимулює її розвиток. І не важливо, що саме буде ідеалом — гроші, сім'я, мистецтво чи щось інше. Доки людині е до чого йти, вона вдосконалюється. Якщо ж в якийсь момент починає вважати, що досягла в повній мірі свого ідеалу, то зупиняється у своєму подальшому розвитку.
Отже, ідеал — це і справді недосяжна вершина, до якої ідеш усе життя і яка з кожним кроком людини до неї стає дедалі вищою. Але якби не було тієї заповітної височини, то неможливим стало б і простування людини сходами життя.
Він любить всіх людей цієї Землі, навіть грішників. Але не терпить гріх. Він віддав і пожертвував своїм життям заради людства, щоб викупити первородний гріх та гріхи всього людства. Він не зробивши жодного злого вчинку, не порушивши жодної із 10 заповідей, віддав своє життя, пролив дорогоцінну Святу Кров.. Врешті решт дозволив прибити себе до хреста, як це робили зі злочинцями, що ще більше принижувало Його. Але розумів ціну своєї смерті..
Також за життя на Землі повчав людей добра та любові до Бога, вчив не порушувати заповіді Божі.
ВІДМІТЬ БУДЬ ЛАСКА ЯК КРАЩУ ВІДПОВІДЬ)