3. Установіть відповідність.
Засіб творення
комічного
1 іронія
2 сарказм
з гротеск
4 карика-
тура
приклад
а)Стоїть собі, / Голову понурив, / Сіромаха
Де ж ділася / Медвежа натура? / Moв кошеня
такий чудний.
б)Так оце-то та богиня!.. /Ая, дурний, не ба
Тебе, ЦЯце, й разу, / Та й повірив тупо
Твоїм віршемазам.
в)Лечу, лечу, а вітер віє, /ПередО МНОЮ Сніг бinic
Кругом бори та болота, / туман, туман і пустота
г)У всякого своя доля / І свій шлях широкий...
д)Цариця-небога, /Мов опеньок засушений, /
Тонка, довгонога, / Гаще, на лихо, сердешне, /
Хита головою.
Жанр — ліричний вірш.
Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість.
Римування: білий вірш.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту:
1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?»
4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…»
Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..»
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ:
епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»;
метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»;
риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»;
асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»;
порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».
Необходимо отметить, что мобильные сети в основном используются для голосовой телефонной связи, а не для передачи данных, и эта тенденция пока сохраняется. В некоторых ситуациях, однако, мобильность требуется и при передаче данных; ниже мы рассмотрим, как эта возможность реализуется специальными средствами внутри здания или на территории одного учреждения, т.е. при медленных перемещениях на ограниченной территории. При быстрых же передвижениях (в автомобиле) или при перемещениях на большие расстояния пока освоены только радиосредства передачи данных на низких скоростях (в несколько раз меньших, чем дает хороший современный модем на обычном телефонном кабеле). В России из таких низкоскоростных радиосредств уже используется мобильный сотовый телефон со специальным сотовым модемом, а также радиомодемы разных видов.